На мою думку, повість–феєрія «Пурпурові вітрила» - це гімн справжнім мрійникам, для яких немає перешкод, бо вони націлені на те щоб гірке життя перетворити на гарну казку. Отже, якби Грей не зустрів на лісовій галявині сплячу Ассоль, то він обов’язково б знайшов її у якійсь іншій ситуації. Як відомо, випадковості існують повсюдно й є неминучими. Саме тому, широко відомий вислів: «будь-яка закономірність це результат неусувних випадковостей й імовірностей».
Грей і Асоль виховувалися в різних умовах, але їх об'єднує вміння мріяти. Ще з дитинства вони добре навчилися долати гірки хвилини долі за до фантазування. При цьому вони зберігли щирість і тепло своєї душі, були здатні допомагати й співчувати іншім, цінити гарні хвилини життя.
Їхня казкова любов і зустріч – це неминучий результат віри у свою прекрасну долю, бо про що думаєш те й отримуєш.
Объяснение:
Дон Кихо́т (исп. Don Quijote, в средневековой испанской орфографии — Don Quixote) — центральный образ романа Мигеля де Сервантеса (1547—1616) «Хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский» (исп. El ingenioso hidalgo Don Quijote de la Mancha) — одного из наиболее популярных произведений мировой литературы.
Дон Кихот и Санчо Панса
Настоящее имя героя — Алонсо Кехана; впрочем, автор оговаривается, что на этот счёт есть разные мнения: «Иные утверждают, что он носил фамилию Кихада, иные — Кесада… однако ж у нас есть все основания полагать, что фамилия его была Кехана» (глава I, перевод Н. Любимова). Звучное рыцарское имя «Дон Кихот» он выбрал себе сам, «потратив на это ещё неделю» после того, как придумал имя своему боевому коню (глава I).
