Басни нужны нам для высмеивания наших недостатков со стороны, мы можем видеть в баснях хвастовство или разногласия например в басне щука лебедь рак когда они тащили в разные стороны повозку это было их разногласие и недоверие к друг к другу, или басня лисица или виноград Голодная лисица увидела виноградную лозу со свисающими гроздьями и хотела до них добраться, да не смогла; и, уходя прочь, сказала сама себе: "Они еще зеленые!". Так и у людей иные не могут добиться успеха по причине того, что сил нет, а винят в этом обстоятельства. или басня квартет когда животные думали что сядут правильно и будут сразу играть музыку, в этой басне мораль такова Талант необходим во всех делах, как и призванье. Упорный труд и обучение, а не манера красиво себя преподносить, которая рушится в мгновенье и так вывод басни нужны для высмеивания пороков общества и в баснях герои животные это намек людям на их поступки басни нужны и сейчас ведь мысль их не изменилась за многие годы вот фух пойдет?ух
«Україна в огні» — кіноповість О. Довженка, в якій відображена трагедія українського народу в часи Великої Вітчизняної війни. Письменник створив дуже жорстоку, але при цьому надзвичайно правдиву оповідь про звичайних українських людей, які на цій кривавій війні понесли найбільші втрати. Вони не мали ні орденів, ні чинів, але їхнє життя було не менш героїчне, ніж життя найвідоміших полководців. Вірний власним гуманістичним ідеалам і правді життя О. Довженко чи не єдиний в тогочасній українській літературі насмілився порушити проблеми простих людей в реальному житті з реальними проблемами. Свої ідеї драматург реалізував насамперед через трагічну долю української жінки — дівчини в окупації, берегині і бранки, наголошуючи, що «у війни не жіноче обличчя». Головна героїня повісті Олеся, Христя та інші не вели активну боротьбу з ворогом, але в тому страшному колообігу аморальності й насильства, в якому їм довелося побувати, жінкам вдалося зберегти у своїх душах людські природні почуття.Жорстокі обставини виявилися сильнішими, ніж їхні можливості і бажання, вони пошматували душі і серця. То ж чи варто було їх засуджувати судом визволителів і хіба не мудріше б було «у таких гірких справах випливати за правдою, що послала людині щастя забуття лихого в доброму часі?». Вустами Лаврина письменник стверджував, що якщо і треба було судити цих людей, то тільки «за законом народного нещастя». А в кульмінації подій повісті герой каже таку промову: «Хіба те, що відбулося із мною, із селом, не важче смерті в сто крат?» Страшна правда цих слів торкнулася найпотаємніших куточків людських сердець. Перед уявним зором партизанів «виникла раптом вся у вогні Україна, у безлічі страждань і важких суперечливих трагедійних стиків. Велика нещаслива земля!»
Завдяки своєму неперевершеному таланту О. Довженку вдалося створити неповторний та яскравий портрет українського народу. Герої його творчого добутку — патріоти своєї землі, плоть від плоті народної, звичайні живі люди, які розуміли, що не тільки над їхнім життям, а й над долею майбутніх поколінь нависла смертельна загроза фашистського рабства.
Та не менше шкоди українському народові нанесло й багатовікове витоптування моральних гуманістичних принципів. Але й воно не вибило ці принципи з душ та сердець наших пращурів. Тому й вживаються мирно не тільки в куточку над білою скатертиною, а й у душах українців образи національних героїв українського народу і героїв Великої Вітчизняної війни. Та така неоднозначність і складність людської особистості лише збагачує людину. Письменник і драматург О. Довженко — справжній патріот своєї рідної країни, який стверджує у своїх творах, що наші воїни — «герої великого грізного часу», а перемога над фашистськими загарбниками — це «найбільша горда правда на безліч сторіч».
Учился в Царскосельском лицее. В этот период Пушкиным было создано много стихотворных произведений («Воспоминания в Царском Селе», «Тень Фонвизина», «Бова», «Безверие» и др.).
1814
Впервые выступил в печати в издававшемся в Москве журнале «Вестник Европы». В тринадцатом номере было напечатано стихотворение «К другу-стихотворцу».
1817
Был выпущен из лицея и определён в Коллегию иностранных дел.
1820
Опубликована поэма «Руслан и Людмила».
1822
Вышла поэма «Кавказский пленник», которая принесла Пушкину заслуженную славу первого поэта.
1830 — 1831
Принимал активное участие в издании «Литературной газеты» своего друга издателя А. А. Дельвига.
1834
Пушкин дописал прозаическую петербургскую повесть — «Пиковая дама» и поместил её в журнале «Библиотека для чтения».
1837
10 февраля скончался от перитонита после ранения в живот на дуэли с Дантесом.
мы можем видеть в баснях хвастовство или разногласия например в басне щука лебедь рак когда они тащили в разные стороны повозку это было их разногласие и недоверие к друг к другу,
или басня лисица или виноград Голодная лисица увидела виноградную лозу со свисающими гроздьями и хотела до них добраться, да не смогла; и, уходя прочь, сказала сама себе: "Они еще зеленые!".
Так и у людей иные не могут добиться успеха по причине того, что сил нет, а винят в этом обстоятельства.
или басня квартет когда животные думали что сядут правильно и будут сразу играть музыку,
в этой басне мораль такова Талант необходим во всех делах, как и призванье. Упорный труд и обучение, а не манера красиво себя преподносить, которая рушится в мгновенье
и так вывод басни нужны для высмеивания пороков общества
и в баснях герои животные это намек людям на их поступки
басни нужны и сейчас ведь мысль их не изменилась за многие годы
вот фух пойдет?ух