Карл Великий — император франков, дядя Роланда в поэме. Исторический Карл Великий весьма мало напоминает седобородого, умудренного годами и опытом владыку — в момент испанского похода ему было всего 30 лет, В поэме ему 200 лет, и облик его подчеркнуто патриархален, что типично для народных оказаний. В поэме также создается гиперболизированное в духе эпоса представление о мощи империи Карла: наряду с областями, которые действительно принадлежали императору франков или были им завоеваны, называются те страны и города, которые в империю Карла не входили (Польша, Шотландия, Уэльс, Англия, Константинополь и пр.) и даже те, которые не существовали в VIII в. (Нормандия). Карл Великий выступает в поэме как воплощение духа крестовых походов: действиями его руководит архангел Гавриил; подобно Иисусу Навину, он останавливает солнце, чтобы успеть покарать неверных; ему снятся вещие сны. Вообще, через всю поэму проходит параллель с евангельской притчей о Христе. Двенадцать пэров уподобляются апостолам, изменник Ганелон в какой-то мере приравнивается к Иуде, а в поведении самого Карла временами проступает мученическая покорность судьбе: «Я не могу потоки слез сдержать! /Граф Ганелон людей моих погубит, - /Сегодня ночью ангел мне явился/ И вещий сон явил очам моим».
Объяснение:
Сьогодні перегорнула останню сторінку казки видатного французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері. Ця книга змінила моє бачення світу. Маленький хлопчик, головний герой казки, змусив мене замислитись над важливими проблемами про справжні і фальшиві цінності, про дружбу і місце людини у житті.
У пошуках друзів Маленький принц залишає свій дім, маленький астероїд В-612, свої щоденні справи: догляд за трьома невеличкими вулканами та улюбленою Трояндою і вирушає у мандри. Але на жодній із шести відвіданих ним планет герой не знаходить не те що друзів, а навіть бодай звичайнісінького порозуміння з її мешканцями. Король здатен дивитися на всіх як на підлеглих, тому не спроможний зрозуміти радість дружби. Честолюбець надто зайнятий собою. П'яниця — загублена, душа. Ділок вважає себе дуже зайнятим, хоча насправді не робить нічого корисного, так само, Як і Географ. Один лише Ліхтарник викликав симпатію Маленького принца. Але його нескінченні клопоти не залишають йому часу для звичайних людських справ. Так буває, що все життя доводиться виконувати нікому не потрібну роботу.
Світ дорослих такий складний, заплутаний, незрозумілий. А дитина живе за велінням серця, тому у її світі все й зрозуміло. Вона більше відчуває серцем, ніж осягає розумом. Через це дитина бачить тільки головне. А головне у житті — це добро, взаєморозуміння, дружба, любов, краса.
Лише на Землі Маленький принц знайшов друга. Це був Лис. Він допоміг хлопчику збагнути, в чому сенс життя, пояснив, що стати другом нелегко. Для цього треба віддати частинку своєї душі. Лис відкрив Маленькому принцу найголовніший секрет: "Добре бачить тільки серце. Найголовнішого очима не побачиш".
