Відповідь:
Оноре де Бальзака пов'язує з Україною кохання, а саме Евеліна Ганська- відома польська поміщиця і власниця маєтку поблизу Бердичива(Україна), із якою письменник одружився.
Розпочалося їхнє кохання із листа, що надійшов із Одеси в 1832р. з підписом "Іноземка".Авторкою листа була Ганська-прихильниця таланту Бальзака. Про своє захоплення його творами вона висловлювала в листах, які приходили знову і знову... Письменник розпочинає листування із загадковою особою. Згодом вони зустрічаються в Швейцарії і після знайомства таємні зустрічі в різних містах Європи продовжуються майже 18 років. Листування переросло в справжнє кохання, але одружитися закохані не могли- Евеліна мала чоловіка Ванцеслава Ганського, який помер у 1841р. Здавалося б, їхньому коханню вже нічого не перешкоджає і вже можна розпочинати підготовку до весілля, але закохані змушені чекати ще 9 років до омріяного щастя- Евеліна повинна отримати дозвіл на одруження від російського імператора. Протягом періоду очікування, О. де Бальзак неодноразово відвідує Україну, яка вразила його своїми полями і родючою землею: "…Це пустеля, царство хлібів, ці мовчазні прерії Купера, — захоплено зазначав він. — Тут починається український чорнозем, шар чорного і тучного ґрунту завтовшки футів п'ятдесяти, а іноді навіть і більше. Його ніколи не угниють...". Сподобався письменнику і Київ: «Петербург — це нове місто, Москва — старовинне. Однак Київ — вічне місто, Північний Рим».
Весна 1850 приносить розом із рожевим цвітом і щасливе майбутнє. Одружилися в Бердичиві у костьолі Святої Варвари із найближчими друзями. Для письменника це було здійсненням найзаповітнішої мрії, а для нареченої — важким іспитом на вірність, бо вона вже знала, що її майбутній чоловік важко хворий і проживе не більш як рік.
Спільне подружнє життя було щасливим, але надто коротким. Після смерті Бальзака все майно, що залишилося і яким мала право розпоряджатися вдова, було витрачено на розрахунки із кредиторами і посмертне перевидання творів чоловіка.
"Я була його натхненням, втіхою, підтримкою тоді, коли світ глузував з нього і не хотів вірити у його геніальність"- це і стало найвищою нагородою для Евеліни. І, звичайно, велике, щасливе і таке довгоочікувне кохання митця.
P.S. Якщо відповідь на питання має бути стислим і лаконічним, пропоную обрати перше речення.
P.S.2. Сподіваюся, що моя відповідь до
