р Петрович Астафьев — известный талантливый писатель, ушел из жизни совсем недавно. Это был очень честный, чуткий, требовательный к себе человек. Большинство произведений Астафьева автобиографичны , почти все они о родине Виктора Петровича – Сибири, о далеком деревенском детстве. Родился он в Сибири, на Енисее, в селе Овсянка, там он жил и последние годы жизни.
Рассказ «Конь с розовой гривой» открывает добрый и светлый мир народной жизни, увиденный детскими глазами, показывает живой и наблюдательный детский характер. «Конь с розовой гривой», такой романтичный, сказочный образ, оказывается всего-навсего «пряником конем». Наша с вами задача: проанализировать содержание рассказа и выяснить, какие жизненные уроки он несет.
Объяснение:
З перших сторінок твору приваблює увагу образ дивної дівчинки, яка продавала квіти. У неї грубувата постать, або, скажімо, не зовсім романтична, років їй вісімнадцять – двадцять, на голові матроський брилик. Вона мала плачевний вигляд, замурзані черевики, не вимите та не розчесане волосся, яке так аби його привели до ладу. Але крізь це все, її природна врода сильніша, і вона красива. Вона привертала до себе увагу не лише проханням , як наприклад: «Купіть у мене квіточку, капітане!», а й своєю вродою.
Дівчинку звати Еліза, вона донька сміттяра, матері дівчина не має, а мачуха вигнала її з дому, тому, власне, їй і доводиться заробляти собі на життя самостійно, своїми власними силами.
Невдовзі її життя змінилося, її вчителем був Хіггінс, який побився об заклад, що з робить з провінційної дівчини справжню леді, і її буде не впізнати. Мені це нагадує перетворення Попелюшки в принцесу.
Хіггінс змінював їх як міг, пропонував заохочувальні подарунки, дарунки за слухняність, хоч дівчина і відмовлялася. Вчитель хвалив її, говорив яка вона слухняна, і як з нею Надалі, автор достеменно не описує перевтілення дівчини, а лише описує вже її перетворення. І так, справді, потім перед нами постає зовсім інша Еліза, юна особа, яка знає свою мету, впевнена у собі, повністю освічена та з гарними манерами. Вона позбулася свого діалекту. Еліза завдяки своїй наполегливості та красі підкорила світ, і свого щастя вона так нікому не віддасть.
Ударом для неї лише було те, що вона була повністю байдужа Хеггінсу, була лише об’єктом для виграші парі. Вона закохалася у свого учителя. Еліза вилила весь свій гнів на вчителя, що показало яка це сильна особа. Але вона і в цій ситуації взяла себе в руки та знайшла вихід з ситуації.
Історія Елізи Дулітл досить актуальна в наш час, з нею легко стикнутися у нашому житті. Це історія дівчини, яка завдяки своїй цілеспрямованості підкорила світ.
Случилось мимо друга проезжать Петру.
Хозяев нет ! Замок тому свидетель !
Сошёл с коня и вот уже скрип петель ,
Петро вошёл , калитку притворил
И тут ,как кто-то разум помутил .
Куда не глянь, по всюду видит рай ,
Две яблоньки - садов отрадный край ,
Три курочки - богаче птицефермы ,
Он не встречал во всей своей деревне!
И даже стол хромой для глаз его услада .
И вот Петра берёт уже досада :
" Э, брат, да ты смотрю богач !
А сам недавно приходил, хоть плачь!
Зерна просил, что дескать нету кушать!
А я дурак изволил тебя слушать!"
И вот уже неверная рука , берёт добычу :
Плошки две зерна, пустой кувшин ,
И для коров ярмо,его он приглядел уже давно.
Довольный сим пустым приобретением ,
Спешит домой , но тут как наваждение
Откуда не возьмись хозяйский пёс ,
Оскал свиреп, щетинистый начёс !
Пристал к Петру и от него ни шага .
Наш вор к забору !
Храбрая собака ,вцепившись в брючину ,
Давай его трясти !
Убытку больше, чем смог он унести .
Губителен бывает зависти огонь
Недаром говорят: " Коль не Твоё , не тронь! "