М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
veseloffgleb
veseloffgleb
07.08.2021 20:31 •  Литература

Основні проблеми твору чарльза діккенса "олівер твіст"

👇
Ответ:
азат61
азат61
07.08.2021
Починаючи роботу над романом, Чарльз Діккенс мав намір написати щось на зразок популярних творів про «благородних розбійників», які б протиставлялись бездуховній бюрократичній машині держави. Але поступово цей задум змінився. Діккенс був добре обізнаний з життям мешканців «лондонського дна», щоб покладати надію на їхнє «благородство».У передмові до роману, написаній через три роки після виходу друком першого видання, автор стверджував, що його головне завдання - показати «сувору правду». Відмовившись від зовнішніх ефектів, він написав проблемний соціальний твір.Уже з перших його сторінок читача оточує атмосфера страждання, морального і фізичного. Зловісними і потворними постають вулиці великих і маленьких міст. Для Діккенса ніби не існує палаців, чудових парків та розкішних магазинів. Дія твору відбувається в нетрях, де мешкають бідняки.Зовсім неромантично Діккенс змальовує злочинне середовище. Шокує набір соціальних типів, зображених письменником, - виплодів лондонського дна: проститутки Ненсі, убивці Білла, ватажка групи кишенькових злодіїв Фейгіна. В них вже нічого не залишилося від того культу «благородних» злочинців, який створили письменники-романтики. Персонажі англійського письменника огидні, їхня психологія цілком сформована хнього життя. Їхній побут, кімнати з павуками і мишами, хаосом і занедбаністю, найкраще характеризують примітивізм їхнього духовного світу.Діккенс не обмежується докладними реалістичними замальовками життя злочинних кіл, а й подає картину страждань усіх нижчих верств населення вікторіанської Англії: знедолені помирають від голоду, невинність потерпає від несправедливості закону, а лиходії натомість процвітають.Найбільше від соціальних проблем потерпають діти. Недосвідчені й кинуті напризволяще, вони надто слабкі, аби опиратися злидням, хворобам і підступності дорослих. Символом загальнолюдського страждання є сторінки роману, які розповідають про перебування хлопців у робітничому домі. Гостро і сатирично зображає Діккенс «церемонію» обіду, за яким подавали таку мізерну порцію каші, яку хлопці зїдали зі швидкістю думки. Увесь гіркий досвід маленьких волоцюг увібрала в себе розповідь про те, як Олівер Твіст прямує до Лондона. Самотній, голодний, брудний і нещасний, зі скривавленими, побитими ногами, він пішки іде англійськими містечками, і ніхто не звертає на нього увагу, і ніхто не підтримує його.Тема дитячих страждань надає діккенсівській соціальній критиці особливої гостроти і значення. У своєму романі він на практиці запроваджує новий етичний критерій оцінки цивілізації. На думку романіста, доказом моральної розвиненості певного суспільства є його ставлення до найменш захищених соціальних груп, однією з яких є діти. З цього погляду Англія 1830-1840-х років не витримує жодної критики. Бо не можна визнати ані моральним, ані справедливим такий стан речей, коли основою соціальної поведінки його членів є егоїзм і суто матеріальні інтереси, першими жертвами є невинні діти. Усім змістом роману Діккенс закликає реформувати суспільний лад, знайти якусь систему, яка б могла полегшити стан бідних, зменшила б кількість страждання у всесвіті.Роман Чарльза Діккенса можна прочитати і під іншим кутом зору: не тільки як гостру соціальну критику, а й як твір з глибинним філософським змістом, як притчу про добро і зло. «Пригоди Олівера Твіста» є «романом виховання», який на прикладі долі головного героя розповідає про те, як людина, завдяки випробовуванням долі, виховує в собі найкращі людські якості: моральну стійкість, вміння любити тих, хто страждає, щирість, жертовність.Таким чином, тема дитинства розкривається Чарльзом Діккенсом глибоко і всебічно: образи дітей, в яких втілені найкращі людські риси, стають символами беззахисності людини в суспільстві. Відповідно своїй естетичній програмі письменник намагається знайти вирішення цих проблем за до добра і справедливості.
4,5(91 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
ruskei
ruskei
07.08.2021

Рассказ Чехова «Человек в футляре» повествует историю учителя древнегреческого языка – Беликова, жившего в постоянном ужасе перед многообразием и яркостью бытия, опасающегося как-бы чего недоброго не вышло и державшего в страхе весь город своей несокрушимой мещанской тупостью. И только смерть, пришедшая от случая, не вписывающегося в рамки его представлений о жизни, примиряет его с окружающей действительностью.

В рассказе «Крыжовник» говорится о человеке, который всю свою жизнь подчинил материальной идее – венцом его желаний стала усадьба с кустами крыжовника. По дороге к своей мечте, к счастью, нельзя растерять все человеческое внутри себя, а наслаждаясь достигнутым – не забывать и о тех, у кого радостей жизненных нет.

Трогательный рассказ «О Любви» передает историю двух людей, которые полюбили друг друга, но не нашли в себе сил пойти против законов общества и быть вместе, хотя, казалось, были созданы друг для друга. Долгие годы тянутся их мучения, не заканчиваясь ничем, кроме обоюдных страданий. Это рассказ том, что жить необходимо сердцем, а не разумом.

В рассказе «Ионыч» Чеховым описывается трагическая деградация личности под влиянием среды. Стоя на жизненном перепутье, молодой, талантливый и энергичный врач Старцев делает выбор в пользу спокойной и сытой жизни, теряя возвышенные идеалы юности. Не в силах следовать своей любви и чувствам, он начинает стесняться их, находить неуместными и неудобными.

Старцев становится апатичным обывателем, накапливающим капитал, жиреющим физически и морально. Презирая жизнь городского общества, он, тем не менее, втягивается в нее, впадая в духовную спячку и не желая мешать этому спокойному и тоскливому разложению.

Объяснение:

4,7(90 оценок)
Ответ:
misha0problemy
misha0problemy
07.08.2021

Рассказ Чехова «Человек в футляре» повествует историю учителя древнегреческого языка – Беликова, жившего в постоянном ужасе перед многообразием и яркостью бытия, опасающегося как-бы чего недоброго не вышло и державшего в страхе весь город своей несокрушимой мещанской тупостью. И только смерть, пришедшая от случая, не вписывающегося в рамки его представлений о жизни, примиряет его с окружающей действительностью.

В рассказе «Крыжовник» говорится о человеке, который всю свою жизнь подчинил материальной идее – венцом его желаний стала усадьба с кустами крыжовника. По дороге к своей мечте, к счастью, нельзя растерять все человеческое внутри себя, а наслаждаясь достигнутым – не забывать и о тех, у кого радостей жизненных нет.

Трогательный рассказ «О Любви» передает историю двух людей, которые полюбили друг друга, но не нашли в себе сил пойти против законов общества и быть вместе, хотя, казалось, были созданы друг для друга. Долгие годы тянутся их мучения, не заканчиваясь ничем, кроме обоюдных страданий. Это рассказ том, что жить необходимо сердцем, а не разумом.

В рассказе «Ионыч» Чеховым описывается трагическая деградация личности под влиянием среды. Стоя на жизненном перепутье, молодой, талантливый и энергичный врач Старцев делает выбор в пользу спокойной и сытой жизни, теряя возвышенные идеалы юности. Не в силах следовать своей любви и чувствам, он начинает стесняться их, находить неуместными и неудобными.

Старцев становится апатичным обывателем, накапливающим капитал, жиреющим физически и морально. Презирая жизнь городского общества, он, тем не менее, втягивается в нее, впадая в духовную спячку и не желая мешать этому спокойному и тоскливому разложению.

Объяснение:

4,4(94 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ