М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
smirnovakrestin
smirnovakrestin
09.04.2022 06:27 •  Литература

Написать сочинение -сказку на тему "дед мороз с другой планеты".

👇
Ответ:
bodnari2121bodn
bodnari2121bodn
09.04.2022
Наверняка на каждой планете есть свой дед мороз. И жители наверняка есть на этих планетах, которые просто прячутся. Жил был один инопланетянин. Звали его Иноплутя. Он всегда верил что есть какое-то волшебство , которое дарит подарки таким деткам как он. Однажды ему пришла в голову идея написать письмо волшебству которое он себе представляет. Он написал и кинул в небо. Оно улетело далеко в галактику. Через год в следующую зиму вдруг пошел снег, и Иноплутя был рад и догадывался что это его письмо. Через минуту в небе пролетело чтото красное. А потом эти сани сели и он увидел дед мороза. Иноплутя был так счастлив что его письмо прочитал волшебник дед мороз. С тех пор у Инопланетян зимой идет снег и каждый новый год приходит дед мороз и дарит подарки:)
4,8(78 оценок)
Ответ:
Жил-был Дед Мороз.Но необычный!Он был с другой планеты которая называлась "Нептун".У Деда Мороза была длинная смешная бородка, большие очки с прозрачными стеклами, а сам он был одет в голубое пальто, синюю шапку с валенками.На плече у него лежал большой зеленый мешок.
Однажды Дед Мороз в зимнюю ночь пошел раздавать детям подарки. Ребята были смешные с синими волосами и розовыми (можно другого цвета) глазами. Дед еле-еле пролез через длинную и высокую трубу в квартиру №243.Старый Дед Мороз через длинную гостиную. В гостиной место пола был яркий, зеленый лед, а вместо обоев снег. 
.
Дальше я не знаю о чем писать фантазия пропала
4,5(77 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Farxadkishi
Farxadkishi
09.04.2022

Скільки існує людство, стільки точаться суперечки про духовне та матеріальне в житті людини. На жаль, у наш прагматичний час духовність відходить на дру­гий план, але матеріальне не може витіснити потяг людини до прекрасного, не може вбити справжніх почуттів, бо на сторожі духовності стоїть творчість справ­жніх митців.

Ліна Василівна Костенко усім своїм життям і творчістю доводить, що люди­на мусить мати крила, які піднесуть її над буденністю, дадуть відчуття польоту.

Справжній митець зуміє віднайти поетичні образи в найбуденніших речах. Перебуваючи ранньою весною у Польщі, Ліна Костенко замилувалася могутнім природним явищем: на річці Одрі скресала крига. Здавалося, зима ще не сказала свого останнього слова, «та не встигла огледіться, як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів». Буйно ломилася крига, кришився лід, і ось «на останній крижи­ні самотня чайка пливе». Куди вона розігналася, що буде, як майже прозору кри­жину «розмиє вода весняна», і цей непевний прихисток затріщить, відломиться і піде під воду? Та нащо вільній пташині ґрунт під ногами, якщо вона має широ­кі й сильні крила? Картина могутнього льодоходу й образ безстрашного крилато­го птаха стали основою першого у диптиху вірша Ліни Костенко «Чайка на кри­жині». Другий твір «Крила» став логічним продовженням першого, адже письмен­ниця знову повертається до образу птаха, який житиме в небі, якщо не буде зем­лі; не матиме багатства, «то буде воля», а хмари у високості розвіють відчуття са­мотності. «А як же людина? А що ж людина?» — тривожно звучать риторичні пи­тання. Поетеса знає відповідь. Людина

Живе на землі.
Сама не літає.
А крила має.
А крила має!

Ті крила — це правда, чесність, довір’я, вічне поривання, щирість, щедрість. У когось вони створені з пісні, у когось — з надії чи поезії і мрії, та у будь-якому разі «Людина нібито не літає… А крила має. А крила має!» Останні слова вірша, що звучать рефреном, стверджують позицію поетеси: людина мусить мати крила, щоб піднестися над буденністю, щоб матеріальне не засліпило їй очі, не знищи­ло особистість кожного з нас.

4,8(66 оценок)
Ответ:
Jelly1727
Jelly1727
09.04.2022

Я згодна з думкою "Життя-найбільший людський скарб"

На мою думку і справді життя найбільший людський скарб, тому що життя це неоціненний дар наданий нам при народженні.Кожна людина народжується на цей світ з якоюсь метою,ціллю.Наприклад, лікарі народжуються для того щоб рятувати життя іншим людям, вчителі, щоб передати свої знання своїм учням,навчити їх чомусь.Саме тому життя-найбільший людський скарб.

Отже, кожна людина народжується з якоюсь метою, ціллю.Тому життя-найбільший

 

людський скарб.            (Можно написать так)

4,7(54 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ