Айвенго представлений як ідеальний романтичний герой, практично без недоліків. айвенго вважав, що лицарі завжди повинні кидатися в бій. риан де буагильбер. дуже яскравий образ. з’являється як сувора, тверда людина. видно його відношення до церкви, його віра незважаючи на свій титул священної особи він досить пішло говорить про саксонську принцесу ровене, зовсім не як духовна особа. і ми бачимо його не як позитивного персонажа. але потім він закохується в ревеку, видна його внутрішня боротьба. він готовий відмовитися від свого титулу, імені, він готовий кинути себе, знеславити заради своєї пристрасті.
Вранці до конюшні прийшов Степан. Він майже не спав цієї ночі. Шкодував, що погано повівся з конем. «Цей Шептало, він не такий, як усі інші кони. Він білий, а значить – розумний кінь. Він може мислити, як людина. Я і раніше про нього це знав, а зараз зрозумів остаточно. Мені іноді здається, що він розумніший за мене. Хоча що ж тут дивного. Він у цирку служив, як і його предки. А я хто? В школі вчився мало, та й то ледаря ганяв. Не маю нічого, в житті добра ні від кого не бачив. Чи міг я бути іншим? Але відтепер навіть я дещо зрозумів. Не посилатиму я Шептала на важку роботу, буду його відпускати трохи на волю. Нехай в степу розважиться трохи, згадає дитинство». І брудний чоловічок з корявими землисто-сірими руками підійшов до Шептала, вийняв з кишені морквину, обтер рукавом та подав Шепталові. - Вибач!
Есной природа пробуждается от зимнего сна. Постепенно сходит снег, но земля недолго остается черной и голой. Как только чуть потеплеет, отовсюду начинает пробиваться молодая ярко-зеленая трава, на деревьях набухают почки, что скоро превратятся в маленькие листочки. На водоемах быстро тает лед. Льдинки качается на воде, пока совсем не исчезают. Весеннее небо обычно чистое, голубое, и по нему быстро плывут снежно-белые облака, похожие на животных - льва, черепаху, различные предметы, даже лица людей. А потом начинается настоящая красота. Всюду распускаются цветы - подснежники, фиалки, одуванчики... Весенний сад - это волшебное место! В мелких ароматных цветочках стоят деревья, что кажется, будто они закутаны в легкий душистый туман. Особенно мне по душе, когда расцветают персики и груши - их цветки розовые, и они выделяются из-среди других деревьев. Отовсюду раздается пение и щебет птиц, которые вернулись из дальних краев, и теперь рассказывают друг другу о своих приключениях. Весной все вокруг наполняется красками, звуками, запахами, и мне становится радостно на душе. Весна в городе обычно начинается с того, что убирают улицы, высаживают молодые деревца и разбивают клумбы в парках, скверах, перед большими магазинами. И люди на улицах тоже меняются. Они ярко одеты, больше гуляют, даже улыбаются чаще, видимо, потому что погода радует теплом, светит ласковое солнце, а главное - не надо одевать тяжелую одежду и обувь. Весна всегда вдохновляет художников на создание художественных шедевров. Как хорошо, что сейчас каждый может взять фотоаппарат и сделать снимки весенней красоты. Но самое главное - сохранять весеннее настроение в душе на целый год!
