"Хорошая библиотека есть книжное отражение Вселенной" - очень точная фраза. Ведь любая книга - это маленькая Вселенная. Если мы возьмем художественное произведение, то, несомненно, соприкоснемся с мировоззрением автора, его взглядами и идеями. Если нам попадется книга по физике, мы сможем почерпать из неё сведения о законах окружающей нас действительности.
А теперь представьте, что Вы заходите в библиотеку, в которой собраны творения лучших умов человечества. Вы можете соприкоснуться с каждым из этих творений. Неужели эта мысль не приводит Вас в восторг?
К сожалению, в наше время мало людей понимает ценность книг, однако только благодаря хорошим книгам человек прикоснуться к чему-то Прекрасному и Истинному.
Відповідь: Ровена найбагатша спадкоємиця знатного саксонського роду, сама доля судила шанобливе ставлення інших до неї. Леді наділена гарною вродою. «Троянда краси й безцінна перлина, найпрекрасніша з тисячі, запашна мирра, зерно ладану» - так казали інші про неї. «Ставна й висока на зріст, але не настільки висока, щоб це впадало в око» . Сліпучою білизною вирізнялась її шкіра, а обриси голови й обличчя були наділені шляхетністю та розумом. «Ясні блакитні очі, опушені довгими віями, дивилися з-під тонких каштанових брів, що надавало виразності її чолу, … очі ці були здатні як запалювати, так і втішати, як повелівати, так і благати». Одяг прикрашали коштовності та золото. Проте знатна леді була милостива до бідних та прочан зі святих місць, її душа була щедра на милостиню для них. Вміла скривати та управляти своїми емоціями. Коли її хвилювали новини про Айвенго, вона уміла нічим не виказувала свого хвилювання перед іншими. Смілива Ровена, незважаючи на страх, що викликало згадування про розбійників, гаряче підтримала пропозицію свого опікуна, податися в дорогу. Опікун Ровени сподівався, що за відсутності Айвенго дівчина змінить свої почуття. Проте вона була непоступливою щодо своїх почуттів. Сміливо заявляла опікуну, що радше піде в монастир, ніж погодиться розділити трон з Ательстаном. Цей рішучий протест противитися зовнішньому тиску пояснювався характером її виховання. Адже «з дитинства привчилася не лише діяти на свій розсуд, але й повелівати іншими». У полоні просить свого ворога врятувати Айвенго. Коли усі негаразди закінчились, в очах Ровени видно надію на щасливе майбутнє з лицарем та порозуміння з опікуном.
Ребекка – єврейка, тому її становище у суспільстві уже було нижчим від леді Ровени. Вона теж по-своєму чарівна. Мала смаглявий відтінок шкіри,
Пояснення:
ХмА я думал это пункт к ЛитературеТак не может быть.Ведь вы пишите к Литературе,а самого текста не показываете.Если это всё задание-обратитесь в Рус.Яз.