Здавна прихід весни символізував початок нового життя. Люди влаштовували свято масляниця. Вони вітали весну і проганяли зиму. Дійсно весна несе з собою нове життя і гарний настрій. У холодну зиму люди сидять вдома, звірі зимують в своїх норах, а птахи відлітають в теплі краї. Проте приходить весна і все оживає. Від її приходу стає тепліше і світліше не тільки на вулиці, але і на душі. Люди скучили по теплому і ласкавому сонцю.
Іноді важко ввійти весні в свої володіння. Зима не хоче віддавати свої володіння, Снігова королева ще хоче сидіти на своєму троні. Однак у весни достатньо сил і союзників, щоб по праву зайняти своє місце. Дуже доводиться воювати весні з зимою. Так в теплі дні можуть надійти хмари і початися метелиця. І таке протистояння може тривати до середини квітня. Однак, як би не намагалася зима, сили її покидають, і вона змушена прийняти свою поразку. І вже після цього весна розгуляється. Весняні дощі, теплі дні говорять про те що прийшла весна. Не що не підтверджує це так як перша весняна гроза, після якої, можна сказати з упевненістю, що прийшла весна.
Відповідь: Для начала разберемся, кто такой Пьер и какое положение он занимает в обществе. Его отец – граф Кирилл Безухов – знаменитый екатерининский вельможа. На момент начала романа, он находится при смерти. «Мне его жалко, как человека» – говорит, проявив чувство жалости, Пьер о своем больном отце. Пьер не рожден в официальном браке – он незаконнорожденный, но, это не уменьшает его значимости для графа и общества – у графа Безухова все дети незаконно рождены. Пьер находился 10 лет на воспитании за границей, по возвращению домой он приезжает в гости к Анне Павловне, где «и был первый раз в обществе». Здесь читатель впервые знакомится с этим героем.
«Массивный, толстый молодой человек с стриженою головой, в очках, светлых панталонах по тогдашней моде, с высоким жабо и в коричневом фраке» – его вид немного пугает окружающих. Дело здесь вовсе не в его костюме, а в телосложении. На лице хозяйки застыло изумление и беспокойство, которое «выражается при виде чего-нибудь слишком огромного и несвойственного месту».
Он никогда не бывал в обществе и поэтому не знаком со многими порядками и правилами. Он часто попадает в неловкие ситуации, не может сразу понять значение некоторых намеков. Так, например, он «не дослушав слов собеседницы, ушел» или начал размышлять о чем-либо, не поняв, что человек хочет покинуть его общество.
При каждом появлении в свет, Пьер чувствует себя ребенком – он знает, что перед ним находятся представители интеллигенции, высшего общества, поэтому « все боялся пропустить умные разговоры, которые он может услыхать» и терялся.
Пояснення:
И сам - не муравей,
Будь Человеком, человек,
Ты на земле своей!