Уявити історію людства, його культуру неможливо без визначних пам’яток минулого — священних книг народів світу.
Веди — одна з найдавніших книг світу, пам’ятка давньої індійської літератури. Веди допомагають зрозуміти духовну культуру Індії
Та багатьох народів Азії, адже вони стали основою для створення різних релігійних і філософських учень: індуїзму, буддизму, брахманізму, джайнізму. Послідовники цих релігій вважають10, що веди мають божественне походження.
Веди складалися протягом тривалого часу, приблизно 500—700 років. Перші тексти були створені ще у ІІ тисячолітті до н. е. Веди об’єднали стародавні міфи, легенди, притчі, історичні хроніки, героїчні епоси, норми права, релігійні ритуали, що були створені давнім індійським народом.
У той давній час, коли створювалися веди, художня творчість ще не була відокремлена від інших видів духовної діяльності людини. Релігія, міфологія і мораль втілювалися у художні образи. Ці художні образи з часом набули власного значення, приваблюючи своєї красою й багатозначністю. Саме тому до текстів вед зверталися і звертаються митці різних країн світу, а веди стали не тільки пам’яткою релігійної культури, але й літератури.
Найяскравішою пам’яткою літератури є Біблія. У грецькій мові слово «бібліа» означає «книги». Але для багатьох поколінь людей різних народів це слово стало символом віри. Віруючі сприймають Біблію як суцільний текст Святого Письма, хоча книга ця складається з багатьох творів, створених у різні часи, різними авторами, на різних мовах. Найдавніші твори Біблії виникли ще у ХІІ столітті до н. е. Останні за часом творення з’явилися на початку нашої ери.
Он говорил, что в торжественно-праздничные дни и дни придворных выходов он был знатною особою обоего пола (известное выражение в официальных повестках) .
С целью «устроить» судьбу поэта, у которого не было материальных средств, влиятельные друзья порекомендовали его при дворе, в результате чего в 1815 году Жуковский становится чтецом при императрице Марии Федоровне, а после возглавляет воспитание и обучение юного наследника престола, в будущем Александра II.
Будучи либералом и вместе с тем монархистом по своим воззрениям, а также впитав просветительские принципы, Жуковский ощущал себя обязанным сделать все возможное, чтобы обеспечить наследнику должное образование.
Он пользовался доверием Александра и, без сомнения, имел влияние как не него, так и на его мать.
Существуют многочисленные примеры вмешательства Жуковского в жизни и судьбы людей.
Служба при дворе отнимала большую часть времени поэта и только в 1841 году, после совершеннолетия наследника, Жуковский смог уйти в отставку, намереваясь полностью посвятить себя литературной деятельности.
В этот же период времени он женится на Елизавете Рейтерн, дочери немецкого художника и своего старого приятеля.
Жуковский переезжает в Германию, даже не подозревая, что больше никогда не вернется на родину.
Это возвращение он постоянно откладывал по причине болезни жены.