Один раз весною, прокинувся дракон. Спросоння виходячи з печери вийшов в напів-зимовий ліс. Але температура була -20. Стало драконові дуже холодно. Він злетів і полетів до найближчого вулкану. А у вулкані жив імп-задавака. Сів дракон на скелю, став відпочивати. ІПМ до нього. Підлетів і сказав під самісіньке вухо драконові:
- Гей, дракон, давай дізнаємося хто з нас сильніший!
- А що ми повинні робити?
- Хто довше протримається під лавою, той самий сильний.
- Ні-і-і-і, я довго не протримаюся! - Ну спробуй! - Добре. - Я рахую до трьох. Раз, два, три. Дракон зістрибнув у лаву. І сидів там годину, дві, нарешті, нахлебтався лави. А імп сидів годину, дві, три. І виринув. - Кхе, кхе! - Кашляв дракон. А імп своє: - Ха-ха, програв! Га-а-а! Ось який ти великий і слабкий, а я який маленький і сильний! Га-а-а! Розсердився дракон і схопив Імпала за ніс. - Гей, нхе треба за нхос тасхат! Але на останньому ривку дракон відпустив ніс. Так стали все імпи носатий, і їхні діти, і діти їхніх дітей все носаті.
Герасим подобен русскому былинному богатырю. Матушка-природа одарила его красотой, здоровьем, умом, добрым сердцем, но забыла подарить речь и слух. Герасим любит крестьянскую работу, умеет трудиться на земле. А вот работа в огороде — с метлой и бочкой — кажется ему нелепой, но он упорно выполняет порученное дело. Во всём Герасим любит порядок, аккуратность. Наш герой — один из тех, кто хорошо знал свое место, место крепостного, готового «в точности» исполнить приказания барыни. Но наступит время, когда образцовый слуга, проявив неслыханную дерзость, самовольно уйдет от барыни. Причины ухода останутся для окружающих загадкой. Духовные и нравственные качества Герасима : сила, достоинство, сострадание к окружающим, великодушие - вызывают чувство милосердия, глубокое сочувствие и сострадание герою. Герасим был добрый, отзывчивый, со всеми дружил но произошла одна неудача, он утопил свою собаку Муму.
Проявившийся внезапно пылкий темперамент А. С. Пушкина, не поддающийся обузданию ни воспитателями, ни родителями тому, чтобы отдать недоросля в строгое закрытое заведение. Был выбран недавно открывшийся Царскосельский лицей, и двенадцатилетний Пушкин успешно выдержал вступительные испытания. Поначалу порядки в лицее были не жёсткими. Учёба давалась легко, а больших знаний по нелюбимым предметам не требовали. Математик, зная нерасположение к своему предмету Пушкина и других лицеистов, выслушивал на занятиях их болтовню и анекдоты. В лицее Александр много читал, особенно исторические книги и труды по словесности. Им совместно с молодыми литераторами (Дельвигом, Горчаковым, Кюхельбекером и другими) был создан литературный кружок. На занятиях издавали рукописные журналы и занимались особенной литературной игрой. Благодаря кружку Пушкин увлёкся русским языком и стал сочинять на нём меткие эпиграммы. В лицейские годы написано около 120 стихотворений и начата работа над поэмой «Руслан и Людмила». Однажды на торжественном публичном экзамене присутствовал Державин. Старик был в восторге от «Воспоминаний в Царском Селе», хотел обнять автора, но Пушкин смутился и убежал…Будучи лицеистом, он сблизился с Жуковским, Вяземским и Карамзиным. Май 1817 года. Выпускник лицея Пушкин получил чин X класса или гвардии офицера.
Історія Дракона
Один раз весною, прокинувся дракон. Спросоння виходячи з печери вийшов в напів-зимовий ліс. Але температура була -20. Стало драконові дуже холодно. Він злетів і полетів до найближчого вулкану. А у вулкані жив імп-задавака. Сів дракон на скелю, став відпочивати. ІПМ до нього. Підлетів і сказав під самісіньке вухо драконові:
- Гей, дракон, давай дізнаємося хто з нас сильніший!
- А що ми повинні робити?
- Хто довше протримається під лавою, той самий сильний.
- Ні-і-і-і, я довго не протримаюся!
- Ну спробуй!
- Добре.
- Я рахую до трьох. Раз, два, три.
Дракон зістрибнув у лаву. І сидів там годину, дві, нарешті, нахлебтався лави. А імп сидів годину, дві, три. І виринув.
- Кхе, кхе! - Кашляв дракон. А імп своє:
- Ха-ха, програв! Га-а-а! Ось який ти великий і слабкий, а я який маленький і сильний! Га-а-а!
Розсердився дракон і схопив Імпала за ніс.
- Гей, нхе треба за нхос тасхат!
Але на останньому ривку дракон відпустив ніс. Так стали все імпи носатий, і їхні діти, і діти їхніх дітей все носаті.