Значення вислову “Троянський кінь” — хитрі дії, підступні засоби боротьби.
А в переносному вживанні — підступний дарунок ворогам, який полегшує перемогу над ними, обманні дії.
Троянський кінь міф
Троянський кінь пов’язаний із Історією міста Троя (Іліон), яке розташовувалося на північному заході Малої Азії (територія нинішньої Туреччини). У 3000-2500 роках до н. е. це була добре укріплена фортеця з товстими, до трьох метрів, стінами. Мешканці Трої займалися скотарством та землеробством, вміли вони також виплавляти мідь. Джерело: https://dovidka.biz.ua/shho-oznachaye-visliv-troyanskiy-kin
Джеймс Олдрідж, відомий англійський письменник, через усе життя проніс повагу до простих людей, любов до природи, захоплення мисливством і риболовлею. І сьогодні його оповіданнями захоплюються дорослі й діти. Тема дитинства бачиться письменникові через єдність людини й природи, через красу відвертих людських взаємин. В австралійському циклі своїх оповідань Джеймс Олдрідж із великою майстерністю передає дитячу психологію, розкриваючи духовний світ підлітка Едгара. У невеличких творах Олдрідж намагався показати майже неймовірні можливості людини, її красу й силу. Про своє оповідання "Останній дюйм" письменник сказав, що це оповідання — насправді метафора, а його суть полягає в тому, щоб вчасно зупинитися, не перейти межі. У сьогоднішньому світі накопичено стільки зброї, що людство стоїть на останньому дюймі перед світовою катастрофою, і кожен має усвідомити свою велику відповідальність за долю цивілізації. Останній дюйм не можна перейти, бо тоді на Землі більше не буде людей. І тут не можна не погодитися з письменником. Оповідання "Останній дюйм" захоплює своїм внутрішнім драматизмом. Герой твору, пілот, опускається на дно Червоного моря, де з ризиком для життя проводить кінозйомку морських хижаків для телебачення. Олдрідж розкриває болісні й складні переживання Бена, коли той, поранений акулою, збирає останні сили, щоб будь-якою ціною врятувати сина, а головне — зламати глуху стіну відчуження, яка відділяє його від власної дитини. Хлопчикові Деві десять років. Він добре розуміє, що мати ним не цікавиться. Батько здається сторонньою людиною — небагатослівною й різкою. Деві гостро відчуває свою самотність. Хлопчик непокоїться, що з ним станеться, якщо батько так ніколи й не повернеться з морської глибини. Він питає батька, чи відомо комусь про їхнє місцезнаходження. Бен, як завжди грубувато, відповідає, що боятися не треба й з ними нічого не станеться
Книги учат,что нужно ценить мир и то,что за Родину можно умереть
как то так