Паспорт-характеристика образу Ассоль Родина. Батько Лонгрен, колишній моряк, мати Мері, померла Соціальний статус, матеріальний стан. Донька моряка, бідна Дитинство. Самотність серед людей. Тільки батько був для неї близькою людиною й створював атмосферу любові й родинного тепла. Заняття, уміння: господарювала вдома, шила, допомагала продавати іграшки, спілкувалася з природою, мріяла Ставлення оточуючих. Більшість людей не розуміли її і не прагнули зрозуміти. Тільки батькове серце билося в унісон із серцем Ассоль. Сприйняття навколишнього світу. Відчувала красу природи, яка була для неї живою істотою, поетично сприймала оточуючий світ, у ній жило дві дівчини: одна донька матроса й ремісника, друга — «живий вірш». Риси характеру: Мрійлива, романтична, добра, працьовита, сильна духом, любить природу і розуміє її; турботлива донька Складові щастя: віра в мрію; оптимізм; здатність протистояти труднощам; передчуття дива
Думаю, что да. . Вот читайте: Образ Максима Максимыча прочно вошел в сознание, как образец доброго и простодушного офицера. Так ли это? Давайте более внимательно приглядимся к поведению штабс-капитана. Рассказывая историю, Максим Максимыч извиняется перед слушателем, в котором заранее предполагает неодобрение за его общение с «ворами» и «разбойниками» , как он не раз называет горцев: «так нельзя же, знаете, отказаться, хоть он и татарин» . Плохое расположение к горцам Максима Максимыча выражается в оценке обычаев и обрядов. С чувством брезгливого презрения он говорит Печорину: «…у этих азиатов все так: натянулись бузы, и пошла резня» . Описывая свадьбу, он осуждает обычай всех «встречных и поперечных приглашать на свадьбу» , хотя в самом таком обычае можно видеть элементы демократичности горского общества, когда даже к князю может прийти в гости человек простого звания, что было недопустимо на свадьбе светского вельможи в России...
