Ідея твору — осуд байдужості. Красуня «спокійно зненавиділа» пасинка, але ненависть не може бути спокійною. Використання цього оксюморона (тобто стилістичного прийому поєднання слів із протилежним значенням) підкреслює саме байдужіть, відсутність любові до дитини. Маленького хлопчика не помічають, і він майже припиняє існувати. Усього в п’яти невеличких абзацах Бунін змалював, як байдужість здатна вбити людину, причому не лише ту, яку не помічають, а й того, хто виявляє цю байдужість, бо він припиняє бути справжньою людиною.
Объяснение:
1. У віці 20 років
2. художньої фантастики ( але це не точно)
3. ,,451 градус за Фаренгейтом"
4.емоційним, психологічним стилем.
5. хоче аби читач сам вирішив долю героя. Адже у кожної людини своє бачення на світ та ситуації.
6. Потрощити чужі речі,. книги, картини..
7. На мою думку, люди не цінять те, що мають. в людей є принцип само виживання, немає ніякої духовної краси та самореалізації. ніхто з юрби не вірить в нове життя, тому й нищать останні ниточки ,,віри".
8. люди бідують, не мають роботи, а також немає бажання працювати. цитата: ,,Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід" тому вони й нижать все, що зробили інші. Так сказати зробити всім на зло. (Зараз грубо скажу, це можна не писати) Навіщо ходити в туалет, якщо всерівно випорожнемося? Так само і ці люди, навіщо створювати щось своє, якщо є інше, яке можна критикувати, і нищити
9. Не пам'ятаю, чесно
10. У Тома є людяність, він ще не стчерствів, як дорослі. У ньому живе дитяча любов та повага до інших, саме такі люди як Том і створюють наший світ іншим. Том саморозумний, він думає про наслідки. Що було б без культуру? А нічого, стадо ,,тварин". Автор показує, що між людиною та твариною відрізняються тільки розуміння та інстинкти. І він показав, як легко без культури, виховання та правил здичавіти.
11. Усмішка, бо це, висловлення поваги та уміхнення долі до вчинка хлопця. Він напевно остання надія цього людства на краще життя. Усмішка, дає показати, що ти маєш вірити в. свої сили, та і самого себе.
12. У Тома дуже мала відстань між своїм світом та дорослим. Він неначе переконує сам себе у своєму рішенні, хоч і знає, що воно правильне. Це трапляється під ранок, як символ нового
Повествователь говорит, что имя настоящего левши забылось так же как имена многих великих людей. Левша является собирательным образом всего русского народа, в нем и талант, и умение приставить свою страну, заинтересовать собеседника, патриотизм, умение отстоять свое мнение. Он смог доказать государю, что русский человек, даже необразованный может делать шедевры. Не зная никаких физических законов, он сумел подковать микроскопическую блоху и даже написать имя создателя. Он делал это не для того чтобы прославиться самому, а для того чтобы сделать известной свою отчизну. Повествователь показывает, в какой нищете живет истинный талант в нашей стране. В противовес этому всему в произведении показывается жизнь английского рабочего, его жизнь совсем другая, у него есть все условия для того чтобы изготавливать хорошие вещи и достойно жить. Но даже эти невиданные условия не смогли оставить левшу на чужбине. Когда он ехал домой, он не спускал взгляда с горизонта, на котором виднелась Родина. Левша очень хотел поведать, России как нужно хранить оружие, поэтому очень торопился домой.
Левша даже при смерти, не забывает о своей Родине и хочет рассказать секрет, но не смог левша поведать секрет, потому что в России не действуют никакие законы, его обокрали, все отобрали, плохо с ним обращались, поэтому он и скончался. Его талант не приняли, не позаботились о нем. В исходе его судьбы также отразилась любовь к спиртному, может быть, если бы он приехал домой трезвым и не заболел бы, его судьба сложилась намного лучше.