Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.
Объяснение:
Софья – племянница Стародума, дальняя родственница господина Простакова. Простаковы держат сироту Софью у себя в деревне и хотят выдать ее замуж за Скотинина (затем за Митрофана). Софья - добрая, милая девушка.
Вральман Адам Адамыч – Немец, учитель Митрофана. Якобы обучает его французскому языку и другим наукам. Обманщик и лицемер. Он работал 3 года кучером у Стародума.
Цыфиркин – учитель арифметики Митрофана. Бывший военный. Он 20 лет отслужил в армии. Малообразованный, плохой учитель, но добрый и честный человек. Он не любит Митрофана за его глупость и лень.
Кутейкин – учитель грамоты Митрофана. Дьячок из городской церкви. Малообразованный, плохой учитель. Расчетливый, но трусливый человек. Он также не любит Митрофана за его глупость.
Милон – учитель грамоты Митрофана. Дьячок из городской церкви. Малообразованный, плохой учитель. Расчетливый, но трусливый человек. Он также не любит Митрофана за его глупость.
Правдин – честный и гуманный чиновник и помещик. Он ездит по губерниям, чтобы пресекать жестокое обращение с крестьянами. Правдин наказывает Простаковых за их жестокость и берет их имением под опеку государства.
Стародум – дворянин, дядя Софьи. Ему около 60 лет. Он нажил свое состояние в Сибири честным трудом. Мудрый, добрый человек.
Мир детства Николеньки-это любящие его люди, аристократическая, дворянская семья с патриархальным укладом.Николенька очень любит маму,он запомнил её улыбку,добрые глаза и ласковые руки.Мама для мальчика -это нежность,доброта и ласка,которую он хранит в памяти.Когда мама умерла,тогда закончилось беспечное детство,он узнал,что такое горе.Отец для мальчика-это добрый рыцарь,которого любит сын,не смотря на все минусы.Мальчик не помнит плохого,отец для него-любимый человек,с безграничной добротой к детям.Папа-пример для подражания,хотя он игрок и мот.Наталья Савишна -простая русская женщина,которая привила мальчику любовь к людям,сделала его отзывчивым и честным. Уважение к учителю Карлу Ивановичу, который занимался воспитанием и обучением мальчика.