удожественное слово обладает огромной силой. Стоит отметить, что под художественным словом можно понимать не только литературу, но и произведения искусства в целом. Слово в словосочетании «художественное слово» употребляется в переносном значении: словом являются и музыкальные, и живописные, и архитектурные произведения. Творец того или иного произведения фактически произносит определенное слово. И это слово оказывает большое влияние на людей, которым было адресовано «слово». Так называемые «слова» сотворивших произведение искусства воздействуют на мировоззрение человека, на его отношение к окружающему миру, на его настроение. «Слова» открывают человеку новый мир появлению новых чувств и ощущений.
О том, что такое сила художественного слова, рассуждает в своем тексте Г.И. Беленький. В тексте выражаются мысли о том, что искусство в любом его проявлении оказывает огромное влияние на людей. Все созданные произведения, как отмечает автор, не только «доставляют нам радость и бескорыстное наслаждение», но и человеку лучше увидеть и понять окружающий мир и самого себя». Сила художественного произведения заключается также в том, что с искусства сохраняются характерные черты той или иной эпохи, появляется возможность своеобразного общения людей, живших в разные времена. Художественное произведение на долгое время становится «хранилищем памяти», поэтому оно оказывает влияние на достаточно большое количество людей. В тексте подчеркивается, что сила «слова» творца заключается в том, что оно «формирует взгляды и чувства, характер, вкусы человека» и является «источником духовной силы и мужества». Среди рассуждений об искусстве в целом в предложенном тексте выделяются рассуждения о художественной литературе. Подчеркивается, что когда человек читает книгу, то «совершается чудо».
Объяснение:
Если не правильно извени поставьте как лучший ответ
у вірші кіплінга "якщо" ми звертаємо увагу на слова "тріумф" і "нещастя". недаремно кожне з цих слів написане у вірші з великої літери. вони — ключові у цьому творі. що такс "тріумф"? тріумф — блискучий успіх, торжество. антонімом до нього виступає слово"нещастя" — сумна подія. те, що ці слова у кіплінга стоять поруч — не дивно. тріумф і нещастя — це, як світло і тінь, день і ніч, любов і ненависть, народження людини і
іноді тріумфу людини передують трагічні моменти в її житті. трагедія може бути і після тріумфу.
згадаємо іспанських воїнів з а. міцксвича "альпухара". здавалося б, вони переможці, бо перемогли воїнів мусульманського короля альманзора в альпухарі. "бенкет між трупів почався в іспанців на альпухарських руїнах. здобич паюють, поділюють бранців, п'ють, утопаючи в винах". та, святкуючи перемогу, вони не знали, що поряд з ними стоїть їхня смерть — чума, яку приніс їм переможений альманзор.
перемога, тріумф іспанців обернулися для них нещастям, навіть смертю. а нещастя альманзора стало його тріумфом — вороги його загинули. завжди треба пам'ятати слова кіплінга про те, що тріумф і нешастя треба сприймати, "як дим і вітер на віку".
а ось іще один тріумфатор — цього разу з р. стівенсона "вересовий трунок". це "володар шотландський — жахались його вороги! " він пішов оружно на ліктів. а пікти славилися вмінням готувати вересовий трунок, який "за мед солодший, міцніший аніж вино". секретом варіння вересового трунку володіли двоє броварів — старий батько і його син — "хлопець отрочих літ". чому тільки двоє? тому що всі інші пікти "лежали під квітом червоним поснулі навік броварі". ці люди загинули від рук воїнів володаря шотландського. врешті-решт гинуть і останні броварі — батько і син, але перед смертю старий виявляє істинну величність духу. він жертвує своїм сином в ім'я збереження таємниці вересового трунку. і коли, стоячи перед ворогом, він вимовляє: "смерть мені не страшна, і вересового трунку зі мною помре тайна! ", то розумієш: тріумфатори — не переможці шотландські, а цей старий бровар, який за мить сам розлучиться з життям.
дивіться також
"якщо" (повний текст)
яким зображений світ у вірші? (та інші запитання)
біографія редьярда кіплінг
так тріумфатором став і гоголівський тарас бульба, який теж загинув. тріумфатором можна назвати і юнака з вірша рільке "пісня про правду". олекса, принижений, мовчазний і боязкий, наприкінці твору постає перед нами справжнім козаком, коли ладен пожертвувати власним життям в ім'я свободи батьківщини.
у вірші кіплінга "якщо" мені подобаються рядки:
якщо ти зможеш в пориві одному
поставить все на карту і програть,
а потім — все спочатку, і нікому
про втрати навіть слова не
я пригадую шолохівського солдата андрія соколова з оповідання "доля людини". перед обличчям смерті він був, коли стояв перед комендантом концтабору німцем мюллером. про нього, мюллера, у шолохова сказано так: "по-російськи говорив, як ми з тобою, та й ще на "о" налягав, наче корінний волгар". тисячі людей розлучилися з життям з волі цього "волгаря". він наставив зброю й на андрія соколова, але той виявив таку стійкість духу, що немилосердий мюллер відпустив його у барак та ще й їжу дав.
у вірші р. кіплінга з великої літери починаються ще три слова: "серце", "нерви", "жили". і це не випадково. цими словами поет характеризує сутність людини. коли вона візьме собі у супутники волю, людина вистоє у боротьбі. і тоді йому, цьому тріумфаторові, належатиме увесь світ.
На мой взгляд, каждый человек красив по-своему. Кто-то внутренне, а кто-то внешне, а кто-то счастливчик и он привлекателен и внутри, и снаружи.
Для меня красива моя мама, которая вырастила меня и заботилась обо мне. Для меня красив мой отец, который поддержит меня в трудную минуту и не предаст.
Красота, для меня, означает в первую очередь светлую душу, а кто-то определяет людей по внешности.