Бути людиною - це мистецтво, яке не вивчається в школах або на університетах. Це мистецтво потребує постійного самовдосконалення, відкриття серця і душі для інших, та уміння знаходити рішення в складних життєвих ситуаціях.
Бути людиною означає бути готовим віддати свій час та зусилля для до іншим, проявляти турботу та взаємоповагу. Це означає бути відкритим до взаємодії з різними людьми, незважаючи на їхні релігійні, культурні чи етнічні різниці.
Бути людиною - це також означає приймати свої помилки та навчатися на них, а не засуджувати себе за них. Це означає знаходити в собі силу пробачити інших за їх помилки та недоліки, замість того, щоб тримати образу в серці.
Отже, бути людиною - це справжнє мистецтво, яке вимагає від нас зосередженості на потребах та почуттях інших, вміння бути емпатичними та терплячими, і найголовніше - прагнення до постійного самовдосконалення.
С младенчества каждый человек привык мечтать. Малышам многого не надо. Они мечтают об игрушках, развлечениях, домашних животных. С возрастом появляются другие мечты. Мы начинаем мечтать о хороших друзьях, интересной работе. Если мечты детства осуществляются, то на смену им приходят другие, более взрослые и осознанные желания. Но если какая-то заветная мечта детства не воплотилась в жизнь, то она может преследовать человека на протяжении взросления и всей жизни. Например, дети часто мечтают о собаке. Но родители не всегда могут позволить завести такого друга. Поэтому ребенок мечтает вырасти и самостоятельно завести пса. Однако повзрослев, человек начинает осознавать, что заботиться о питомце не так -то просто: ему необходимо уделять много времени, нести ответственность за него, тратить моральные и материальные силы на его воспитание. И тогда человек может отказаться от своей мечты! Нельзя сказать, что он ее предал, просто понял, что придется тратить множество усилий, а он к этому не готов.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/question/sochinenie-na-temu-pochemu-lyudi-predayut-mechtu-69638
