М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
GoldenLynx1999
GoldenLynx1999
22.04.2021 23:15 •  Литература

Твір-роздум на тему : згубний вплив грошей на людину . іть .

👇
Ответ:
00BlackMoon00
00BlackMoon00
22.04.2021
Згубний вплив грошей за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» У піснях – історія мого народу Підтримайте або спростуйте тверджен­ня: «Не роби іншому того, чого не бажаєш собі». Підтримайте або спростуйте тверджен­ня: «Щастя — це казкова жар-птиця, за якою женеться людина і яку ніколи не впіймає». Підтвердьте чи спростуйте твердження про те, що характер людини творить її долю. Мій робочий день Мій улюблений герой в оповіданні В. Винниченка «Федько-Халамидник» Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) А вже весна, а вже красна! Підтвердьте чи спростуйте твердження: «Сильного доля веде — слабкого воло­чить». У п'єсі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» переконливо показано, що можуть зробити з людиною гроші, до якого морального падіння її довести. Головний персонаж твору — Герасим Калитка — простий се­лянин, який тяжким трудом і визискуванням нажив досить великі гроші. Ще відчувається, що колись він мав добрі нахили: сам постійно працює, любить землю. Про це свідчать його слова: «Ох земелько, свята земелько — Божа ти донечко!» Але жадоба грошей, бажання ще більше розбагатіти перетворюють добрі риси Калитки на вади. Він не тільки працює сам, а й буквально замучує роботою родину і наймитів. Він сам про це говорить: «...Недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає...» Синові Герасим не дає найменшого перепочинку і вирішує його долю згідно тільки зі своїми планами наживи. Хіба ж це нормально, коли людина спершу погоджується одружити сина з наймичкою, а потім вирішує посватати для нього дочку багатія, та ще й відверто заявляє: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу... Мені треба невістку з приданим, з грішми»? Виявляється, що посватати Мотрю Герасим обіцяв лише для того, «щоб вона старалася на роботі». Взагалі у ставленні до наймитів Калитка проявляє себе як надзвичайно жорстока і скупа людина. Жадоба збагачення відбирає у нього всі людські почуття. Він не дає робітникам ні поспати, ні нормально поїсти, н Богу, хоча молитва тоді була святою справою. Причому сам Калитка не вважає свою поведінку неправильною, а навпаки, пишається нею: «Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі». Дії Герасима стають дедалі безглуздішими і жорстокішими, свою скупість він не дає робітникові взяти з собою на працю шматок хліба: «Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають». Щоб не трудити в неділю коней, Ка­литка примушує дружину йти пішки три версти до церкви. Він не спить ночей через заздрощі до сусіда Жолудя, який, на думку Тераса, розбагатів нечесним шляхом. Зі свого кума Савки Калитка вимагає не лише відсотки з позичених грошей, а ще й запродаж на його воли. Та й сам Савка зізнається, що за гроші й душу чортові ладен продати. Саме через гроші Савка погоджується на фінансову махінацію і навіть погрожує Герасиму ножем. Через ці ж гроші немає спокою в його родині: «А ми з старою тілько лаємось і все через гроші: того нема, другого нема — і раз у раз гир-гир-гир, гар-гар-гар!» Щоправда, Савка врешті зміг отямитись, і приклад Герасима ав йому доброю наукою: «Буде здоров'я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає». Для Калитки ж шансів на видужування немає. Гроші згубили його остаточно. Він не задумується над тим, що його махінації з фальшивими грішми — це злочин. Його не може зупинити навіть страх суду — настільки сильна в ньому жадоба грошей і прагнення помститися Пузиреві за зневагу. Усі мрії Герасима крутяться навколо одного й того ж: «...Всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина! Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!.. Отоді і я скажу про Пузиря: голяк масті, чирва світить!» Саме тому втрата грошей для Калитки стає катастрофою. Навіть після того, як його витягли з петлі, Герасим упевнений: «Краще смерть, ніж така потеря». Але якщо розі­братися, то що він втратив? Не свою землю, не все майно, а «Смоквинову землю», яка йому не належала. От що з людиною зробили гроші! Та й на інших персонажах п'єси позначився їх згубний вплив. Наприклад, Роман уже йде шляхом батька і легко відмовляється від одруження з Мотрею. Він не має почуття власної гідності, тому спершу турбується, чи не обдурять їх з приданим, а потім, коли його не пустили і в хату до Пузиря, все ж залишається у нього на кухні купити свиней. Так само і Мотря: їй відмовили в одруженні, але вона все одно погоджується вийти за Романа. Отже, на прикладі багатьох персонажів І. Карпенко-Карий пе­реконливо показав, як спотворюють людську душу гроші, якщо людина не вміє опиратися їх згубному впливові.
4,8(91 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
terentevvadim33
terentevvadim33
22.04.2021

вот ответ

Объяснение:

В основе повести Гоголя «Ночь перед рождеством» лежит малорусская сказка о кузнеце и черте — «Кузнец». Однако в сюжете этой сказки отсутствует любовный конфликт. Черт и кузнец — главные действующие лица «Кузнеца». Все действие завязано вокруг картины с изображением нечистого: кузнец Яремка портит портрет черта, черт пытается отомстить ему, однако попытка не удается. В финале кузнец сжигает изображение черта, а черт вылетает в трубу.

В гоголевском сюжете находим соответствие и с сюжетом русской волшебной сказки. Как и Иванушка в русских сказках, кузнец Вакула получает трудное, на первый взгляд, невыполнимое задание. Далее в сказке Иванушка отправляется в дорогу на сером волке. Герой Гоголя отправляется в путешествие верхом на черте. Как и Иванушка, Вакула успешно справляется с поставленной перед ним задачей, возвращается домой и получает награду — любовь Оксаны (в сказочных сюжетах — Елена Прекрасная, Марья-царевна и т. д.).

Эта сюжетная схема достаточно быстрой смене эпизодов, представляющих звенья основных событий повести: неудавшееся «свидание» Солохи с чертом — объяснение Вакулы с Оксаной и его решение утопиться — мысль кузнеда обратиться за к «нечистой силе» и посещение им Пацюка — путешествие героя верхом на черте в Петербург — получение Вакулой туфелек от царицы — возвращение кузнеца домой — любовь Оксаны и Вакулы.

Характерно, что черт герою в достижении его цели. Здесь возникают романтические мотивы, мотивы Фауста и Мефистофеля. Однако, в отличие от Фауста, Вакула не продает душу дьяволу, а, наоборот, заставляет черта себе повиноваться. Кроме того, эта своеобразная получена героем лишь однажды. После этого Вакула «выдержал церковное покаяние».

4,6(76 оценок)
Ответ:
Desergei93
Desergei93
22.04.2021

Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомились із твором Астрід Ліндгрен "Міо, мій міо". У цьому творі розповідається про пригоди одного хлопчика в Далекій країні. Ця книжка захопила мене з перших сторінок, як і інші твори цієї майстрині слова.

Головні герої казкової повісті постійно борються зі своїми страхами, мають жагу справедливості, за яку активно борються. Міо одержує перемогу над Като, діти стають вільними. Усі повертаються додому, а у країні панує щасливе життя. Мені сподобалось, що твір має щасливий кінець, адже це породжує віру у те, що і в нашому світі добро нарешті переможе зло.

4,5(13 оценок)
Это интересно:
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ