Так, юнак Доріан, залишаючись наодинці, залюбки грає роль Нарциса. У тексті читаємо про Доріана, що він "мавпує, як дурник", "якось раз... поцілував - точніше, вдав, ніби цілує вуста, намальовані на тому портреті", "щоранку він довго простоював перед портретом, милуючись ним, інколи він відчував, що майже закоханий у нього". Нарцисизм героя - це вияв не тільки естетизму як світоглядної позиції героя, але й безсумнівна ознака роздвоєння його особистості, що стає дедалі помітнішою: "Він усе дужче закохувався у власну вроду і з дедалі гострішою цікавістю гав розпад своєї душі". Серед особистих речей Доріана Грея - один із численних дарунків лорда Генрі: "овальне ручне дзеркало в рамі із слонової кістки, прикрашене купідонами". У нього герой полюбляє дивитися.
Учитель може запропонувати учням прочитати невеличкий твір Вайльда під назвою "Послідовник".
Послідовник
Коли Нарцис помер, ставок його замилування перетворився з чаші солодких вод на чашу солоних сліз, і німфи, плачучи, виходили з лісу, щоб співати ставкові пісень і якось втішати його.
І коли вони побачили, що ставок перетворився з чаші солодких вод на чашу солоних сліз, вони порозпускали своє зелене волосся, оплакували ставок і промовляли:
- Ми не дивуємося, що ти в такій гіркій жалобі за Нарцисом, адже він був такий прекрасний.
- Але чи був Нарцис прекрасний? - запитав ставок.
Овет :
Герой роману , 50-річний бідний іспанський гідальго Алонсо Кіхано , проводить увесь свій вільний час за читанням лицарських романів, в наслідок чого втрачає здоровий глузд і вирішує стати мандрівним лицарем. У творі " Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі " описуються смішні й нерозважні прригоди Дон Кіхота, які він здійснює спочатку сам, а потім у товаристві зброєносця Санчо Панси- свого сусіда, якого він повів за собою.
Объяснение:
2 ПИТАННЯ:
Він вирушає встановлювати справедливість у світі і здобувати подвиги на честь своєї дами серця, прекрасної вродливої принцеси Дульсінеї Тобоської, яка насправді є простою селянкою з сусіднього села Тобосо.
Драко Малфой уроженец одной из древнейших чистокровных семей в мире Гарри Поттера. Он постаёт перед нами как первый из отрицательных персонажей в Хогвартсе.
амешаны и положительные и отрицательные качества. К тому же мальчик растёт, и с этим ростом одни черты его натуры проявляются чётче, другие, наоборот, затухают. Очень ясно характер юного Малфоя проявился дважды: при знакомстве с Гарри Поттером в магазине Мадам Малкин и в попытке продолжения этого знакомства в Хогвартс-экспрессе.[3] Он надменен, амбициозен, изображает из себя «крутого парня» и душевно ещё не развит.
Постепенно жизнь преподаёт Драко урок за уроком, которые он поначалу не усваивает. Очень тяжело понять избалованному отпрыску древнего аристократического рода, что ни великое богатство, ни высокое общественное положение, ни даже большая подлость не сделать тебя победителем, подарить власть над миром и людьми, даже просто дать тебе то, что ты хочешь. Иногда для этого надо измениться самому. И Драко меняется. Правда, очень медленно. Порой, когда его поступки выбиваются из образа «высокородного чистокровного волшебника-аристократа», Драко комплексует и начинает доказывать всем вокруг, что это была досадная случайность. Он долго и упорно цепляется за те качества, которые ему прививали в семье.
Интересным фактом является то, что Драко однажды и навсегда, вопреки нравам своей семьи, влюбляется в "грязнокровку" по имени Гермиона Грейнджер, что старается никому не показывать.
Я считаю Драко Малфоя самым ярким и противоречивым персонажем из книг о " мальчике, который выжил "