М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
moschkovaddascha
moschkovaddascha
23.01.2020 23:00 •  Литература

Почему в произведении а. и. ''барбос и жулька'' жулька после встречи с бешенной собакой начала странно себя вести?

👇
Ответ:
sayanasssss
sayanasssss
23.01.2020
Она защещала себе но бешеная собака укусила её
4,4(30 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
kzizh
kzizh
23.01.2020
Філософська символіка та система образів твору. літературні дослідники називають повість видатного американського письменника е. хемінгуея (1898-1961) «старий і море» «притчею», певно, це дійсно так. бо цей, з одного боку, дуже реалістичний твір — не простий опис цікавої пригоди, не просто розповідь про поєдинок відважного старого з морем і рибою. ця повість має значно ширший і узагальнений зміст, який не зводиться лише до авторської ідеї про необхідність збереження людиною мужності та гідності за будь-яких обставин. про це хемінгуей писав у кожному своєму художньому творі. але саме з приводу повісті «старий і море» письменник сказав: «здається, що врешті-решт я домігся того, над чим працював усе моє життя». що мав на увазі хемінгуей? напевно, однозначно відповісти на це питання неможливо. але зрозуміло одне: він досягнув у своїй творчості вищої сходинки і на рівні ідей, і на рівні художнього зображення дійсності. зовні сюжет повісті досить нескладний. старий сантьяго, герой твору, стомлений невдачами, які переслідували його вже довгий час, відпливає далеко у море, в пошуках здобичі. йому пощастило: попалась «величезна риба». та риба була велика і сильна, що старому довелося докласти чимало зусиль, щоб перемогти її. але на зворотньому шляху акули пожирають рибу, і старому залишається її кістяк. однак річ у тім, що сама по собі боротьба старого з рибою, з акулами — це лише видима частина сюжетного «айсберга». захована ж упідтексті частина говорить про більш важливе і значне: письменник розмірковує над взаємовідносинами людини із суспільством, людини і природи, людини і навіть всесвіту. реалістичні образи старого, моря, риби, хлопчика, левів, акул навівають символістичного значення і знаходяться в стані протистояння і єдності одночасно. стверджується думка про взаємозязок усіх мешканців землі: людей, тварин, птахів, і в той же час один із парадоксів людського існування: людина змушена вбивати тих, коголюбить, хто «дорожчий від брата». «як добре, що нам не потрібно вбивати сонце, місяць і зірки, достатньо того, що ми вимагаємо їжу у моря і вбиваємо своїх братів». людина — частина природи, частина всесвіту. вона відчуває це і прагне до гармонії з ними. саме такою повинна бути світобудова: людина у гармонійному співіснуванні з природою, всесвітом — до такої важнішої думки приходить хемінгуей. розглянемо взаємозв’язок образів і старого та хлопчика: старість — юність кінець — початок хлопчик манолін — продовження старого, його майбутнє, він забезпечить йому безсмертя, отримавши разом із досвідом і частину душі сарого. «був би зі мною хлопчик», — рефреном звучать у повісті слова старого, якими автор стверджує думку, що сила людства у його єдності. образи акул — хижаків, ворогів можна ще сприймати, як перешкоди на шляху досягнення мети. людина сміливо вступає з ними у боротьбу. «акула нічого не боїться і чинить так, як їй заманеться . тут звучить знамените «…людина не для того створена , щоб бути переможеною. людину можна знищити, але її не можна перемогти». але «переможець нічого не здобуває» — цю філософську думку хемінгуей виніс навіть у заголовок одного із своїх творів. сутність людського життя у боротьбі і перемозі в ній, можливо, це перемога над собою. в житті (морі) у кожного є своя риба (мета, ціль), яку потрібно здобувати, є свої акули (вороги, перешкоди), і, слава богу, є свій хлопчик (надія на майбутнє, на своє продовження), свої леви («найкраще в моєму житті», символ юності, дитинства, щасливих миттєвостей, того, що є жити). а ще людина — частинка неосяжного всесвіту. вона відчуває себе добре лише в гармонії з усім, що оточує її: небом, сонцем, морем, птахами, рибами. вона — не цар, не піщинка — вона рівна серед рівних. стають зрозумілими слова хемінгуея з приводу закінчення ним повісті: «здається, що я, врешті-решт, домігся того, над чим працював усе моє життя». письменник у своїх творах завжди змальовував якісь актуальні соціальні конфлікти, проблеми сучасного йому життя, оточуючого його суспільства. тобто, там-були зафіксовані лише миттєвості, а тут — вічна картина світу і людського існування.читать полностью:
4,5(90 оценок)
Ответ:
dashenkanosova5
dashenkanosova5
23.01.2020

Два брата, две судьбы, два характера. Такие схожие и такие различные жизни.  

   В произведении "Тарас Бульба" у Остапа и Андрия одинаковое детство. Они братья. Мальчики играли в одни и те же игры. У них за домом был луг - полигон для детских забав. Так как отца часто не было дома, мальчиков воспитывала мать. Младший Андрий - был мамина радость, в отличии от Остапа, стремившегося во всем походить на своего отца, на Тараса.  

   Мальчики получали одно и то же образование. Наученный в боях, Тарас Бульба понимал, что сыновья должны учиться. Поэтому он отправил их в Бурсу. Там мальчики проявили себя по разному. Андрий учился легко,без напряжения. В случае, если Андрий провинился и за этим должно было последовать наказание, то он всячески изворачивался, выкручивался, лишь бы избежать этого. Остап же невзлюбил учебу. Он убегал. Четыре раза закапывал свой букварь. При наказании он сам ложился на пол и терпел удары, не прося пощады. Остап никогда не выдавал своих товарищей, за это все его единодушно любили. После наказа отца, Остап стал усердно учиться и добился своего, став на ряду с лучшими.  

   После выпуска из семинарии, не пробыв дома и нескольких дней, Остап и Андрий с отцом отправляются в Запорожскую Сечь. Запорожская Сечь - это место где вырабатывается инициатива, чувство ответственности, отвага и другие качества, необходимые настоящему казаку. И на Сечи Остап и Андрий были совершенно разными. Казаки приняли их, как равных. Остап в битве был спокоен, расчетлив, хладнокровен, предусмотрителен, умел рассчитать грозившую ему опасность. Андрий же с головой бросался в драку, забывая обо всем. Какую-то упоительную негу видел он в сражении. Андрий наслаждался битвой, без страха несся в самое пекло. Тарас Бульба, как никогда гордился своими сыновьями. Про Остапа он говорил, что из него получится "Добре. Добре полковник", а из Андрия: "Тоже добре, не Остап,но добре вояка".  

   Тарас, узнавший о происках "неверных", решает пойти на них войной. Оказавший сопротивление город Дубно оказывается осажденным. Это поворотный момент в судьбе братьев. Во время осады оба брата скучали. Андрий думал о матери, Остап о войне.  

   Андрий не имел твердых нравственных устоев. Он перешел на сторону врага. Любовь к полячке затмила все. Он отрекся от Отчизны, от родителей, от товарищей. Так как он был более чуткий, его тянуло к красоте, он был более мягкий, чем его товарищи.  

   Для Остапа товарищи, друзья, отец - самое дорогое. Он предан им. Остап решителен, сдержан, он сражается бесстрашно, как лев. Не зря Остапа выбрали куренным атаманом. Он - гордость отца, а Андрий - позор. В сцене пленения, Остап держится стойко, мужественно. Он отбивается до последнего, но врагов слишком много, а силы уже на исходе. Его пленили.  

   Оба брата погибли страшной смертью. Андрия убил его отец, за измену и предательство. Остапа казнили. Он погиб, как герой, который вынес все муки и испытания. Вынес все тяготы казни. Ему любовь к товарищам и родине. Во время казни Остапа Тарас смотрел потупив глаза, но когда сыну понадобилась поддержка, он крикнул : "Слышу!". Это "Слышу!" - безграничная любовь и нежность к сыну, гордость, ненависть к врагам, угроза отомстить. Тарас Бульба принял смерть своих дорогих, любимых сыновей. Смерть истинного казака и предателя - сына.  

   Не смотря на одинаковое воспитание, браться прожили абсолютно разные жизни, у них были разный приоритеты и разные ценности.

4,8(89 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ