Фінська письменниця Туве Янсон створила чудові казкові образи — мумі-тролів, які ось уже декілька десятиліть подобаються дітям різних країн. Авторка писала про них шведською мовою, адже у Фінляндії, звідки родом мисткиня, використовуються дві державні мови — фінська і шведська. Вона була багатогранною особистістю, відома не тільки як майстер художнього слова, але і як скульптор, ілюстратор, науковець.
Туве Маріка Янсон народилася 9 серпня 1914 р. в столиці Фінляндії м. Гельсінкі. Батько, Віктор Янсон, був скульптором, навчив своєї справи й маленьку Туве. Мати, Сігне Гаммартсен, була популярним дизайнером-графіком, учила дітей малювати. Батьки приділяли багато уваги вихованню дітей. У дружній і творчій родині Янсонів сповідували ідеали свободи, відповідальності, любові й вірності одне одному. Добрі стосунки в сім’ї дали поштовх для створення Туве в подальшому образу родини мумі-тролів та їхніх друзів.
Сігне Гаммартсен свого часу була однією з лідерів скаутського руху серед дівчаток, вона захоплювалася греблею, верховою їздою, стрільбою, лижним спортом. Тому не дивно, що кожного літа батьки вивозили дітей на відпочинок на один з островів у Фінській затоці, де Туве разом із братами проводила все літо. Там вони плавали, займалися греблею, рибалили, вивчали світ дикої природи, мандруючи островами затоки. Такий б життя дуже подобався Туве. Ставши дорослою, вона збудувала на острові Клувхару (вона називала його Хару) невеличкий будиночок, протягом тридцяти років поспіль їздила туди, щоб займатися творчістю під шум хвиль і шелест трояндових кущів, що росли біля будинку.
Т. Янсон біля свого будинку на острові Клувхару
Ще в дитинстві, коли сім’я відпочивала біля Фінської затоки, у Т. Янсон виникла ідея намалювати веселу карикатуру на свого братика Лapca у вигляді незграбного бегемотика. Цей образ через багато років стане основним казковим персонажем письменниці. Діти в сімействі Янсонів були дуже дружними, вони все життя допомагали одне одному. Стосунки між сестрою й братами також згодом знайшли відображення в розповідях про мумі-тролів.
1930 p. Т. Янсон переїхала з Гельсінкі до Стокгольма (столиця Швеції), де навчалася в Коледжі мистецтв, ремесла і дизайну. Там вона серйозно займалася малюванням, вивчала художнє оформлення книжок, кераміку. Живучи в домі свого дядька Ейнара, дівчина нерідко залазила до комірчини, шукаючи щось попоїсти. Дядько жартома лякав її злими тролями, які немовби живуть у комірці й охороняють харчі. Однак злих персонажів скандинавського фольклору (які, зазвичай, у легендах шкодять людям) письменниця перетворила на добрих казкових героїв. Вона поселила їх у світі, схожому на реальний, наділила найкращими людськими рисами — добротою, любов’ю, здатністю дружити й підтримувати одне одного.
Перша книжка письменниці про мумі-тролів побачила світ 1945 р. Це була повість «Маленькі тролі і великий паводок», яка одразу сподобалася читачам у різних країнах. З того часу вона створила ще п’ятнадцять книжок про мумі тролів, які ілюстрували сама та її брати.
За свої казкові твори Т. Янсон отримала високі відзнаки різних країн: 1953 р. — премію Нільса Хольгерсона, 1966 р. — медаль Г. К. Андерсена, 1972 р. — премію Шведської академії мистецтв, 1976 р. — золоту президентську медаль Фінляндії, 1993 р. — премію імені Сельми Лагерлеф, 1996 р. — Літературну премію американо-скандинавського культурного фонду.
Мумі-троль
Т. Янсон із мумі-тролями
Протягом усього життя письменниця вигадувала історії про мумі-тролів для того, щоб сучасний світ став трохи добрішим і людянішим.
З 2002 р. у Фінляндії засновано Літературну премію імені Туве Янсон, яку щороку вручають письменникам, які пишуть для дітей. Книжки популярної фінської авторки перекладено 40 мовами світу, у тому числі й українською — їх переклала на початку 2000-х років Наталя Іваничук.
Цікаво знати
У м. Наанталі (Фінляндія) збудовано один із найкращих дитячих парків — Долина мумі-тролів, де шанувальники творчості Т. Янсон можуть побачити будиночок казкових персонажів і пройти стежками їхніх пригод.
У м. Тампере в приміщенні дитячої бібліотеки знаходиться Музей мумі-тролів. У ньому зібрано понад 2000 ілюстрацій до книжок Т. Янсон, а також малюнки мисткині до інших творів.
Мифы были придуманы ещё в те времена. Мне кажется что их изучать это не только полезно,но и интересно.напиример как люди считали как происходил мир ну к примеру как идёт дождь,гремит гроза , появление землятресения.У всех почти было разное мнение,но были люди которые выпили в миф другого и это распространялось по всему ихнему миру. Тогда не было ученых которые могли разузнать из за чего гремит гром ну или идёт дождь у них не было столько зной сколько сейчас в нашем мире. НАДЕЮСЬ Я ТЕБЕ КАК ТО УДАЧИ СМОТРИ НЕ ПОЛУЧИ 2 или 3
Создатель “Слова о полку Игореве” написал свое произведение в 1185 году. В это время Великая Русь и Киев находились в трудном положении. Огромное государство, созданное великим князем Олегом, процветавшее во время правления Владимира Святославича и Ярослава Мудрого, после его смерти стало разъединяться на многие княжества и приходить в упадок. Киев сохранял древние традиции своей доблести, он славился историческими преданиями, могилами прославленных князей, начиная с Олега. Киевский князь носил звание “великого князя”. Разделение страны на мелкие княжества сопровождалось кровопролитными междоусобицами князей, желавших захватить наиболее богатые земли. В это время половцы близко подошли к южным границам Руси. В 80-х годах ХII века князь Святослав Всеволодович, собрав русских князей и их дружины, сразился с половцами. Они были отброшены в степи. Но в 1185 году князь Игорь Новгород-Северский, собравший небольшое войско, пошел в поход на половцев. Княжеская дружина была разбита, а сам князь был взят в плен. Благодаря этому событию, половцы, почувствовавшие разобщенность русских князей, стали совершать частые набеги на Русь. Своим походом Игорь открыл путь половцам на родную землю. “Слово о полку Игореве” является историческим памятником древнерусской литературы. Это величайшее произведение своего времени. “Словом о полку Игореве” нам с большой точностью передан образ Древней Руси. В него входят характеры русских людей, описания природы, мирного труда. Главным чувством, волновавшим автора “Слова о полку Игореве”, была любовь к Родине, к русской земле, к народу. Автор скорбит о разъединении Великой Руси. Он - великий русский мыслитель- рисует разные слои народа XII века. Он противопоставляет их смелость, доблесть, и трудолюбие стремлению князей к обособлению. Младшие дружинники, куряне им описаны как “сведоми къме-ти”, воины-богатыри черниговцы “бес щитовъ съ засапожника кликомъ плъкы побеждають, звонячи въ пра-деднюю славу”. В “Слове о полку Игореве” описаны страдания простого народа от набегов половцев. В первой части произведения описывается выступление князя Игоря Новгород-Северского в поход против половцев. Это произошло в 1185 году. Игорь хочет избавить Русь от ее давних врагов. В день выступления происходит солнечное затмение. Несмотря на это зловещее предзнаменование, несмотря на все опасности, которыми грозит степь, князь Игорь не изменяет своего решения. Он остается тверд в своей воле. В Путивле к князю Игорю присоединяется князь Черниговский Буй-Тур Всеволод. В “Слове о полку Игореве” он описывается как великий воин: ”Куда ты, Тур, поскачешь, посвечивая своим золотым шлемом, там лежат поганые половецкие головы”. С объединенными силами своего войска и Буй-Тур Всеволода князь Игорь вступает на половецкую землю. Все здесь ему враждебно: и степь, и птицы, и звери. Но Игорь решителен, как и его войско. Они, “к славной изготовившись борьбе, добывая острыми мечами князю славы, почестей себе”, идут дальше, на битву с половцами. В первый раз, “на рассвете, в пятницу, в туманах”, русское войско побеждает половцев, взяв много золота, шелков, драгоценных камней. Игорь думает, что половцы побеждены, разбиты полностью, и решает идти дальше. Но половцы только надломлены. Они ушли в степь и собирают новое войско, больше прежнего. Огромная орда надвигается на лагерь Игоря, где он остановился на ночлег. Игорь и Буй-Тур Всеволод предчувствуют тяжелую битву. Любой бы на их месте отступил, но они решают сразиться с половцами, во много раз превосходящей их силой. На утро сама природа предвещает тяжелую развязку: “Ночь и кровяные зори Возвещают бедствие с утра. Туча надвигается от моря На четыре княжеских шатра. ” Столкнулись две огромные силы в битве, какой еще не было. С огромным мужеством и отвагой сражались русские войска. Во время боя проявляется ратная доблесть Буй-Тур Всеволода. Со своими полками он стоял в обороне. Лишь на третий день пали Игоревы знамена.
Сторінки життя і творчості
Фінська письменниця Туве Янсон створила чудові казкові образи — мумі-тролів, які ось уже декілька десятиліть подобаються дітям різних країн. Авторка писала про них шведською мовою, адже у Фінляндії, звідки родом мисткиня, використовуються дві державні мови — фінська і шведська. Вона була багатогранною особистістю, відома не тільки як майстер художнього слова, але і як скульптор, ілюстратор, науковець.
Туве Маріка Янсон народилася 9 серпня 1914 р. в столиці Фінляндії м. Гельсінкі. Батько, Віктор Янсон, був скульптором, навчив своєї справи й маленьку Туве. Мати, Сігне Гаммартсен, була популярним дизайнером-графіком, учила дітей малювати. Батьки приділяли багато уваги вихованню дітей. У дружній і творчій родині Янсонів сповідували ідеали свободи, відповідальності, любові й вірності одне одному. Добрі стосунки в сім’ї дали поштовх для створення Туве в подальшому образу родини мумі-тролів та їхніх друзів.
Сігне Гаммартсен свого часу була однією з лідерів скаутського руху серед дівчаток, вона захоплювалася греблею, верховою їздою, стрільбою, лижним спортом. Тому не дивно, що кожного літа батьки вивозили дітей на відпочинок на один з островів у Фінській затоці, де Туве разом із братами проводила все літо. Там вони плавали, займалися греблею, рибалили, вивчали світ дикої природи, мандруючи островами затоки. Такий б життя дуже подобався Туве. Ставши дорослою, вона збудувала на острові Клувхару (вона називала його Хару) невеличкий будиночок, протягом тридцяти років поспіль їздила туди, щоб займатися творчістю під шум хвиль і шелест трояндових кущів, що росли біля будинку.
Т. Янсон біля свого будинку на острові Клувхару
Ще в дитинстві, коли сім’я відпочивала біля Фінської затоки, у Т. Янсон виникла ідея намалювати веселу карикатуру на свого братика Лapca у вигляді незграбного бегемотика. Цей образ через багато років стане основним казковим персонажем письменниці. Діти в сімействі Янсонів були дуже дружними, вони все життя допомагали одне одному. Стосунки між сестрою й братами також згодом знайшли відображення в розповідях про мумі-тролів.
1930 p. Т. Янсон переїхала з Гельсінкі до Стокгольма (столиця Швеції), де навчалася в Коледжі мистецтв, ремесла і дизайну. Там вона серйозно займалася малюванням, вивчала художнє оформлення книжок, кераміку. Живучи в домі свого дядька Ейнара, дівчина нерідко залазила до комірчини, шукаючи щось попоїсти. Дядько жартома лякав її злими тролями, які немовби живуть у комірці й охороняють харчі. Однак злих персонажів скандинавського фольклору (які, зазвичай, у легендах шкодять людям) письменниця перетворила на добрих казкових героїв. Вона поселила їх у світі, схожому на реальний, наділила найкращими людськими рисами — добротою, любов’ю, здатністю дружити й підтримувати одне одного.
Перша книжка письменниці про мумі-тролів побачила світ 1945 р. Це була повість «Маленькі тролі і великий паводок», яка одразу сподобалася читачам у різних країнах. З того часу вона створила ще п’ятнадцять книжок про мумі тролів, які ілюстрували сама та її брати.
За свої казкові твори Т. Янсон отримала високі відзнаки різних країн: 1953 р. — премію Нільса Хольгерсона, 1966 р. — медаль Г. К. Андерсена, 1972 р. — премію Шведської академії мистецтв, 1976 р. — золоту президентську медаль Фінляндії, 1993 р. — премію імені Сельми Лагерлеф, 1996 р. — Літературну премію американо-скандинавського культурного фонду.
Мумі-троль
Т. Янсон із мумі-тролями
Протягом усього життя письменниця вигадувала історії про мумі-тролів для того, щоб сучасний світ став трохи добрішим і людянішим.
З 2002 р. у Фінляндії засновано Літературну премію імені Туве Янсон, яку щороку вручають письменникам, які пишуть для дітей. Книжки популярної фінської авторки перекладено 40 мовами світу, у тому числі й українською — їх переклала на початку 2000-х років Наталя Іваничук.
Цікаво знати
У м. Наанталі (Фінляндія) збудовано один із найкращих дитячих парків — Долина мумі-тролів, де шанувальники творчості Т. Янсон можуть побачити будиночок казкових персонажів і пройти стежками їхніх пригод.
У м. Тампере в приміщенні дитячої бібліотеки знаходиться Музей мумі-тролів. У ньому зібрано понад 2000 ілюстрацій до книжок Т. Янсон, а також малюнки мисткині до інших творів.