Эта сказка учит тому что верная дружба и поддержка друзей растапливать даже самое холодное сердце. А горе может показать кто остается настоящим другом. Поддержка друзей преодолевать любое препятствие. С друзьями легче и веселее жить.
Сказка Г. Х. Андерсена "Снежная королева" - это повествование о противоборствующих силах, столкновение которых в результате приводит к счастливой развязке.
Несмотря на то, что сюжет сказки прост, она имеет глубокие философские размышления о вечных категориях, волнующих людей во все времена.
Не знающие печали и бед Кай и Герда расстаются из-за мести злой и бездушной Снежной королевы, которая, услышав оскорбления в свой адрес, похитила Кая. Однако, несмотря на свой возраст, девочка совершает поступок, который под силу взрослому человеку.
Основная мысль автора этого произведения заключается в том, что любой человек преодолевать препятствия, если в душе живет огонёк любви, надежды и смелость.
В сказке происходит борьба добра и зла, тепла и холода, лжи и правды, эгоизма и добродушия. Автор не случайно вводит в сюжет детей в качестве главных героев. Пройдя путь своего приятеля, Герда становится примером огромной силы духа, бесстрашия. Не испугавшись королевы, будучи маленькой девочкой, она не отступила, выступив против агрессии похитительницы Кая.
Ход мыслей и действий Герды учат бдительности, умению быстро и верно принимать решения в любой ситуации.
Сказка Г. Х. Андерсена учит тому, что нужно всегда оставаться человеком, проявляя милосердие и заботу в отношении тех, кто в этом нуждается, несмотря на возраст и другие причины.
Борьба Герды против равнодушия упорна, имеет прочную основу. В хрупкой девочке утаились доброжелательность, искренность, стремление оградить ближнего от несчастий. Отсутствие эгоизма в ее сердце друга от беды. Именно так можно победить зло, исходящее от отрицательных героев, хотя власть и сила были на стороне Снежной королевы.
Произведение учит переступать через страх с веры. Необходимо выбирать в жизни правильный путь, чтобы совершать дела на благо всем. Только доброта и забота могут сделать мир чище, добрее и счастливее.
Объяснение:
надеюсь нормальной
Объяснение:
“Співець” Леся Українка аналіз
Автор: Леся Українка
Рік написання: 1889
Тема “Співець” – краса вранішньої природи, її гармонія.
Основна думка “Співець” – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі.
Художні образи у вірші “Співець” Лесі Українки
Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі;
троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око;
соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки.
Художні засоби та прийоми “Співець”
Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий», «година сумна» та ін.
Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом».
Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна,
Весняний той час.
2) Вітер зітха, мов дріада сумує.
Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі.
2)Гордо палала троянда розкішна.
У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, – барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»;
У своїй ранній поезії “Співець” Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові.
Та хоч би й крила мені солов’їні,
І воля своя, –
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя!
Якщо ви можете розширити аналіз вірша “Співець” лишайте інформацію в коментарях.
