У творчій майстерні письменника складається складний сюжетний задум, який включає наболілі питання сучасної моралі, філософії. Про задум роману «Злочин і покарання» у вересні 1865 року Достоєвський сповіщає редактора журналу «Російський вісник» М. Н. Каткова, повідомляючи його в листі повний план задуманого твору : «Дія сучасна, в нинішньому році. Молода людина, виключена із студентів університету, міщанин за походженням, і що живе в крайній бідності, по легковажності, по хиткості в поняттях, піддавшись деяким дивним »недокінченим» ідеям, які носяться в повітрі, наважився разом вийти з кепського свого становища. Він наважився убити одну стару, титульного радника, що дає гроші на відсотки». Майже місяць він проводить після вбивства до остаточної катастрофи. Ніяких підозр немає і не може бути. Тут-то і починається увесь психологічний процес злочину. Нерозв’язні питання встають перед вбивцею, несподівані почуття мучать його серце. Божия правда, земний закон бере своє, і він кінчає тим, що змушений сам на себе донести. Змушений, щоб, хоча загинути на каторзі, але повернутися знову до людей; почуття роз’єднаності з людством, яке він відчув після скоєння злочину, замучило його. Закон правди і людська природа узяли своє… Злочинець сам вирішує прийняти муки, щоб спокутувати свою провину.
Объяснение:
В детстве мы во многое верили.Знали,что стоит только поверить в сказку,и она оживает.А сейчас?Почему сейчас не верим в зубную фею,в фею Динь-Динь,в Крестную фею?Может,потому,что выросли?Потому,что вход в эту удивительную страну детства потерян?Но можно ведь заглянуть туда,всего одним глазком,подсмотреть.Долго-долго смотришь на залитое солнцем голубое небо и кажется,что стоит только протянуть руку и вот она - страна фей,мир,где все - чудо.Заглянув в этот мир сквозь маленькую трещинку,мы видим только небо,но разум не стоит на месте,несется в скач.Там обязательно должен быть сад.Куда ж без сада!Но не обычный,в стране фей нет места обычному!Деревья,должно быть,умеют петь,да так,что заслушаешься.А медведи вовсе не злые.Они вырезают изо льда целые города,переливающиеся всеми цветами радуги.Водоросли-прекрасные расказчики.Они знают тысячи историй,даже больше,чем знала Шахерезада.А летучие мыши ночью светятся ярче лампочек.Здесь бал правят феи.Это их мир,мир детства и волшебства,мир чуда и исполнения желаний.Мир,кусочек которого всегда остается где-то внутри нас.Поищи и ты найдешь его - твой мир фей.
