24 травня 1912 – народився у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. 1921 – йде до початкової школи, відразу до 2 класу 1928 – оголосив молодіжну бригаду, з колишніх наймитів 1933 – закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту 1933-1939 – вчителював у селах Київщини. 1939 – мобілізований до Червоної армії, учасник німецько-радянської війни. Як солдат-артилерист воював у Білорусі, був двічі поранений. 1941 – перша збірка поезій «Добрий ранок» під редакцією А. Малишка. 1942 – збірки фронтових віршів Михайла Стельмаха: «Провесінь», «За ясні зорі» 1943 — в Уфі надрукована книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Юрія Яновського. З 1944 – працює у редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины». 1951 – «Великі перелоги» (1951) (ці 2 розповіді були обєднані воб’ємний роман-хроніку під назвою «Велика рідня». Роман був удостоєний Державної премії Союзу РСР) 1957р. — роман «Кров людська — не водиця», написаний до 40-річчя Великого Жовтня; п’єса «Золота метелиця» 1959р. — роман «Хліб і сіль», який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний Ленінської премії 1961р.; 1961р. — роман «Правда і кривда», несподіваний своєю публіцистичною «відкритістю»; 1969р. — роман «Дума про тебе». 1979 – «Чотири броди» останній роман Стельмаха, отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка у 1980р.) 1972 – удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради СРСР ряду скликань, академік АН УРСР.
27 вересня 1983 – помер, похований на Байковому кладовищі.
Бауыржан Момышұлы (24 желтоқсан 1910 жыл - 10 маусым 1982 жыл) — Кеңес одағының батыры, жазушы, Екінші дүниежүзілік соғыстың даңқты жауынгері, әскери қолбасшы, стратег және тактик.[1]
Батыс майданындағы 16 армияның 316 (1941 жылдың қарашасынан бастап 8-гвардиялық Қызылту атқыштар дивизиясы 1073 атқыштар полкінің (1941 жылдың қарашасынан 19 Гвардия полкі) және батальон командирі. Ұлы Отан соғысына генерал-майор И.В. Панфилов басқарған әйгілі дивизиясының құрамында 1941 жылдың қыркүйек айынан бастап қатысты. Батальон командирі ретінде аға лейтенант Бауыржан Момышұлы Мәскеу үшін шайқаста 207 рет ұрысқа қатысты. 1941 жылдың 16-18 қараша күндері вермахтың Мәскеу бағытында екінші мәрте жасаған жорығы кезінде аға лейтенант Момышұлы басқарған батальон дивизиядан қашықта, Матронино деревнясының жанында Волоколамск тасжолында асқан ерлікпен ұрыс жүргізді. Білікті комбаттың басшылығы арқасында 3 күн бойы фашистер шабуылын тойтарып, батальон үлкен шығынсыз, ұрысқа қабілетті жағдайда қоршаудан шығады
Объяснение:
В. И. Ленин в исполнении скульптора Исаака Абрамовича Менделевича, впоследствии лауреата Сталинской премии, простоял в сквере пятнадцать лет. Потом его «посадили», то есть заменили копией известной скульптуры С. Д. Меркурова, изображавшей вождя сидящим в глубокой задумчивости с книгой в руке. А работу Менделевича переместили на территорию уфимского предприятия «Гидравлика». Попутно при реконструкции памятника были сняты и фонари. Позже сдали в металлолом и кованую ограду, заменив её гранитным парапетом.
Постепенно памятник разрушался, и к началу 1990-х годов состояние его стало критическим. Городские власти приняли решение о реконструкции памятника. Когда реставраторы убрали щиты, взору уфимцев предстала подновленная колонна, лишившаяся изображения вождя, некоторых деталей архитектурного ансамбля, а также цепей вокруг глобуса.