М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
MariaRils
MariaRils
30.05.2021 09:27 •  Литература

Нужно придумать рассказ о том как ты сидел за столом со взрослыми на коком нибудь празднике

👇
Ответ:
79366
79366
30.05.2021
Наш любимый семейный праздник- День Победы! Мы часто ходим с мамой к ветеранам перед этим праздником. Вот и в этом году мы посетили семейную пару ветеранов. Я так был удивлен,их заботой и любовью к друг другу,несмотря на их возраст. Нас пригласили пить чай,стол был накрыт красивой скатертью. На нем стояли тюльпаны,и очень ароматные булочки с конфетами. Дедушка Ваня достал фронтовой фотоальбом и они с бабушкой Леной начали делиться воспоминаниями. Они то смеялись,то плакали. У нас с мамой наворачивались слёзы от их рассказов. Чаепитие получилось замечательное. Я на всю жизнь запомню эту встречу. Ребята,давайте чаще уделять внимание старикам! Их так мало,и жизнь не вечна! А дарить добро и улыбки-это не сложно!
4,5(84 оценок)
Ответ:
ildar6464
ildar6464
30.05.2021
У моей подруги было день рождение. ей исполнилось 11 лет. мы играли, веселились бегали прыгали. к вечеру пришли взрослые мы начали есть. за столом сидели взрослые они рассказавали друг другу смешные истории. было очень весело !
4,4(2 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
mariy30
mariy30
30.05.2021
Моё сказочное животное.Может быть,не у каждого в жизни есть домашний питомец,но тем не менее очень приятно,когда в доме есть друг,пусть и животное.Как и вкусы у всех разные,так и выбор в плане домашнего любимого животного.Есть понятие-моё сказочное животное.Оно означает,что питомец-самый лучший на свете зверь.Моё сказочное животное-это кот.Вначале,когда он рождается,он такой милый и ласковый.Очень радует сердце-ну,просто ангелочек! Моё сказочное животное бегает по помещению и я его кормлю,играю с ним.Постоянно уделяю ему внимание.Он растет и становится сказочным-то есть с добрым характером.У других людей,которые любят домашних существ,есть интерес к собаке.Собака не менее сказочна,чем кот.Кто-то говорит:"моё сказочное животное-это хомячок!"
4,4(22 оценок)
Ответ:
vladislavshisho
vladislavshisho
30.05.2021

«Доля людини» — роздуми автора над людською долею в зв'язку з трагічними подіями, війною, що була тяжким випробуванням в житті цілого народу. З цією мстою Шолохов добирає епізоди, що краще за інші дозволяють зрозуміти цю проблему. Чи витримає Андрій Соколов, головний герой твору, важкі втрати, чи збереже віру в житія іі людей, чи пройде він іспит на людяність, і взагалі, то виявиться сильнішим: обставини чи його характер, — цс питання стає наскрізним в повісті. Низка епізодів об'єднується не тільки образом Соколова, а «круговою» композицією і прикутістю уваги до цього питання, а ше окремими образами-лейтмотивами, такими як образ дороги, що переростає в образ складного життєвого шляху взагалі. Багато разів повторюється у цьому лейтмотиві слово «тяжко»: «Тяжко мені, братцю, згадувати, а ще тяжче розповідати про те, що довелося пережити...» Окремої історії або окремої пригоди в повісті немає, життя Андрія Соколова осмислюється автором як явище епохи.

У чужій землі Андрій «поховав останню свою радість і надію» — свого сина. Це було лише одним з випробувань, що випали на його долю. Він знав й інші втрати, пережив полон, витримав майже неможливе, з того, що взагалі може довестися витримати людині. Хоча Андрій Соколов ніби не здійснював особливих подвигів, у розказаних автором епізодах достатньо свідчень про його мужність. Він — герой, хоча герой непоказний, один з мільйонів подібних непомітних героїв.

Здавалося б, ненависть до ворогів мала б витіснити з його серця будь-які інші почуття: таке нерідко трапляється саме з сильними людьми. Схоже, що почуття трагічної безнадійності зачепило-таки глибинні шари його особистості. Але доля зводить його з сиротою Ванюшею, дитиною. в якої вкрали дитинство, і втрати якої були не меншими, ніж у нього, дорослої людини. Й ось вже емоційна тональність оповіді змінюється: «Вночі то погладиш його сонного, то волоссячко на чупринці понюхаєш, і серце відходить, стає м'якішим, а то воно ж у мене скам'яніло від горя», — зізнається Андрій Соколов.

Отже, він не втратив здатність до співчуття й доброти. Більш того, через наступне всиновлення Ванюші Шолохов розкриває ідею непереможності людяності. Віра та надія звучать у цих рядках повісті: попри все Андрій Соколов лишився людиною. Повісті, названо не просто «долею», або «долею Андрія Соколова» — узагальнене слово «людина» підкреслює важливість саме цього моменту. У його ставленні до дитини — перемога доброти над жорстокістю, над утратами та загальною руїною: це більше, ніж військова перемога над ворогом, цс перемога іншої моралі — гуманізму та відповідальності за долі інших.

Але знову ж таки відповідальність Андрія не обмежується відповідальністю за малого сирітку, вона нерозривна з відповідальністю за долю Батьківщини. У кінці повісті це звучить відкритим текстом: «І хотілося б думати, що ця російська людина незламної волі витримає, і коло батьківської о плеча виросте той, хто, подорослішавши, зможе все витерпіти, усе подолати па своєму шляху, якщо до цього покличе його Батьківщина».

Отже, повість про долю Андрія Соколова — розповідь про переміни людини над нелюдськими обставинами, надії над відчаєм, мпрнш п існування над страхіттям війни.

4,4(69 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ