Спільні риси:сильні,витривалі,прекрасно володіли тогочасною зброєю,істинні воїни,хоробрі,розумні,справедливі.Почнемо з Гектора. Гектор людяний. Він ні разу косо не глянув на Єлену, а це ж вона винна у всіх бідах троянців, не дорікнув їй гірким словом. І до брата свого Паріса, винуватця Троянської війни, він не відчуває ненависті. Він досадує на недолугість та зніженість Паріса й кидає йому в обличчя гіркі докори. Але варто Парісові визнати його, Гектора, правоту й просити пробачення, як гнів Гектора охолоджується, і він готовий вже усе простити Парісу. Він люблячий чоловік і батько.Проте головною відмінністю є надзвичайна людяність порядність Гектора та надмірна гнівливість і жорстокість Ахілла.
1Уильям Шекспир является создателем Ренессанса. Эта эпоха охватывает большинство европейских стран XV и XVI веков. Новые взгляды на то, чтобы быть преобладающим тогда в культуре: было убеждение, что человек является высшей ценностью на Земле. Художники и писатели изучали человека, стремились изобразить его правдиво. Основой их идеи было древнее искусство, на котором изображен сильный и красивый человек. Гуманисты возродили древние традиции, поэтому эта эпоха называлась Ренессансом.
У середньовічній Італії мешканці любили добре попоїсти, влаштовували домашні свята з маскарадами, музикою, танцями. Жінки в родині робили все, але були абсолютно безправними. Чоловіки в побуті мали більше свободи, ніж жінки. Вони жили привільно: танці, полювання, флірт. Старший в роду керує усіма. Свята справа для чоловіків — захист батьківщини і честі роду, а для цього необхідно володіти мечем і шпагою.
Життям Верони правив князь, який був законодавцем і вершителем людської долі. В місті панувала тиша. Порядок підтримувала і церква. Законники-ченці намагались упокорювати життя міщан, їх поважали, їх боялись і шанували.
У родинах Капулетті і Монтеккі, що ворогували між собою, ще шанували родові традиції і звичаї. Нормами поведінки вважались ненависть до ворога роду, бажання йому смерті, помста — кров за кров, смерть за смерть.
Старійшини родин уже і не згадають, через що ворогують, але молодь (Тибальт, Бенволіо, Меркуціо) підтримує ворожнечу. Вона дає молодим можливість вправлятись у фехтуванні. Місто розділено на дві групи — прибічників Монтеккі та Капулетті, котрі тиняються вулицями та шукають нагоду пролити кров.
У сім'ї Капулетті росте донька, Джульєтта, їй лише тринадцять, вона слухняна, весела, любить батьків. Вона кориться традиції і погоджується на одруження з нелюбим Парісом, коли про це просить батько. Але покірність її має межі. Така вона до того часу, доки не зустріла Ромео, доки в її душі не прокинулося світле почуття, яке неминуче встало в суперечність зі звичаями її оточення, волею близьких та рідних.
Але над усім, що сталося, над усіма скорботами та втратами простягається всеохоплююче почуття, в якому змішано захоплення силою та чистотою кохання та смуток через його трагічний кінець.
А до нас дійшли заключні рядки трагедії:
Нет повести печальнее на свете,
Чем повесть о Ромео и Джульетте более века с момента создания трагедии В. Шекспира «Ромео и Джульетта», но к этому времени зрители волнуются, наблюдая за судьбой влюбленных из Вероны, а актеры, получившие роль в трагедии, воспринимают это как самое яркое событие в своей творческой жизни.
"Ромео и Джульетта" (1595) относится к первому этапу работы выдающегося драматурга, когда писатель создает в основном лирические комедии. В двух трагедиях (вторая, в дополнение к одной по имени, "Джулий Цезарь"), несмотря на большое
жизнь невыносима. Кроме того, эта вражда является жалостью к защите чести семьи, которая, как представляется, охраняется обоими лагерями. Возможно, когда-то этот конфликт имел реальную основу, но теперь даже память о нем все еще закончена. Эта вражда является остатком древнего, но она все еще имеет власть и может помешать установлению новой морали, нового порядка.
Таким образом, две социальные и моральные силы сталкиваются с трагедией: дух феодальной жестокости и мести и принципы любви, гармонии гея Возрождения. Но прежде всего, "Ромео и Джульетта" является величайшим гимном любви. Молодой человек и девушка из враждующих семей влюбились друг в друга. Их любовь – это не только страстное чувство, которое не признает никаких препятствий, но и чувство, которое бесконечно обогащает душу. Шекспир очень этично показывает рождение и развитие этого высокого чувства. Здесь Ромео видит Джульетту на балу, и ее красота впечатлила молодого человека:
Любовь Ромео и Джульетты – непреодолимая, чистая и героическая – длится всего несколько дней и контрастирует с древними взглядами и отношениями средневекового заклинания, под которыми расположены Капулетти и Монтекки. Это настоящая борьба за свободную жизнь и права человека. Трагическая гибель детей была окончательно примирена враждующими семьями, но какой ценой! Своей смертью влюбленные, кажется, покупают победу по новому жизненному принципу - принципу мира, дружбы, любви.
надеюсь правельно если нет то жалобу не кидайте(
