«случалось ли вам, читатель, в известную пору жизни вдруг замечать, что ваш взгляд на вещи совершенно изменяется, как будто все предметы, которые вы видели до тех пор, вдруг повернулись к вам другой, неизвестной ещё стороной», - писал л. н. толстой в повести «отрочество». известный писатель, на
наш взгляд, прекрасно определил черты трудного периода перехода от детства к юности, периода интенсивного открытия мира и себя. в жизни каждого ребенка наступает время, когда он впервые задается вопросами: «кто я? чего я хочу от жизни? кем я хочу стать? ». вопросы возникают неожиданно, и в
жизни наступает время поиска ответов. за короткий отрезок времени – с одиннадцати до шестнадцати лет - ребенок делает огромный шаг в развитии и становится подростком. в это время кардинально меняется психика ребенка, его гормональное и состояние. подросток становится уязвимым и
обидчивым. начинается период внутренних конфликтов с самим собой, спутниками которых являются частая смена настроения, поиск новых друзей и увлечений, а также проявление агрессии. в этот период начинаются сложности в отношениях подростков с родителями и вполне благополучные прежде дети тревожат
окружающих своим поведением. из этих противоречий произрастают все основные проблемы подростков: семейные, социальные, поведенческие. к сожалению, эти проблемы не уходят на задний план в связи с прогрессивными изменениями в нашем обществе. развитие информационных технологий, свободный доступ
к различным гаджетам, бесконтрольное пребывание детей в социальных сетях чаще всего обостряют уже ставшие привычными подростковые проблемы и, как правило, ведут к конфликту отцов и детей, отраженном в произведениях классической . актуальность данного исследования заключается в значимости
подростковых проблем и в наше время. подростки по-разному переживают переходный период, но не у всех он проходит благополучно. неожиданно возникают факторы, мешающие нормальному формированию личности, развитию правильных жизненных представлений. и , правдиво изображающая жизнь юных со всеми
сложностями, отвечает потребности подростков прочитать «про себя», взглянуть на себя со стороны. такими произведениями, возможность читателю увидеть себя со стороны, пережить сложные ситуации не в одиночку, а вместе с героями, являются роман американского писателя дж. сэлинджера «над пропастью во
ржи» и рассказ современного российского автора а. геласимова «нежный возраст». исследование представляет собой попытку компаративного анализа данных произведений.
ответ:
світову славу відомому ійському письменнику-романісту приніс його роман " гуллівера", де автор вдався до алегоричного зображення сучасної йому ії. і цей його роман — нищівна сатира на ію, її монархів, закони та звичаї, які панували в країні. письменник у цьому творі виразно й майстерно висміює недоліки, людські вади.
трьохщогловий бриг "антилопа", знявшись з якоря у бристолі, відпливав у південний океан. на борту його знаходився корабельний лікар-хірург гуллівер, який понад усе любив мандрувати. відпливаючи із конкретного, реально існуючого на будь-якій карті портового містечка, гуллівер потрапляє волею письменника у дивовижні країни — ліліпутію та бробдингем, де й знайомиться зі звичаями мешканців, їх способом життя, законами та традиціями.
що ж побачив там гуллівер? що так здивувало його?
по-перше, ці країни — ліліпутія і бробдингем — просто не існують. вони вигадані, несправжні. по-друге, всі ці події, зображені автором, як нам здається, дійсно відбуваються. а життя в цих казкових країнах дуже схоже на життя європейських держав, яким воно було в ті часи, коли жив свіфт. у ліліпутії і бробдингемі більшість людей, як і в європейських державах, працює. серед ліліпутів є чудові майстри та хлібороби. вони одягають і годують свій маленький народ. а у країні велетнів бідно й просто одягнені люди були першими, кого зустрів гуллівер. як і в житті, тут ми зустрічаємо багатіїв, які живуть за рахунок праці трудівників. в обох країнах мешканці все купують за гроші. гаманці мають і маленькі, і великі люди. і в ліліпутії, і в бробдингемі є обмежені, нерозумні вчені. вони ніколи не чули про інші землі та народи: вчені-ліліпути думали, що скрізь живуть лише ліліпути, а вчені-велетні вирішили, що гуллівер зовсім не людина, а просто "гра природи".
объяснение:
