Прогнозы о том, как технологии повлияют на печатные книги, делались столетиями. Представлялось, что каждое новое открытие изменит их форму: газеты, фотография, радио, фильмы, телевидение, видеоигры, интернет.
Конечно, практически никакие футуристические предположения наших предков не сбылись. Изменилась не книга, а индустрия. Журналист Wired Крэйг Мод рассказал, как именно.
Многие фантасты представляли, что книга будущего будет интерактивной, живой, меняться в зависимости от того, где вы находитесь и как себя чувствуете, включать вашу окружающую среду в свою историю – например, на ее страницах может появиться название кофейни, в которой вы сидите, или день рождения друга.
Кто-то с нетерпением ждал воплощения этих прогнозов в жизнь, кто-то их боялся.
Но это не так как предполагалось, на самом деле теперь книги не на бумаге а в гаджетах,планшетах и телефонов.думаю это не правильно ,т.к книги должны сохраняться, что бы мы помнили как раньше сидели наши и сами мы над книгами и читали интересное.это все память о ,мы не должны упускать шанса сберечь старинные книги как обычаи и традиции.до стх пор есть книги ,например очень старая книга истории,сейчас сравнить нашу историю со старинной то можно сказать что наша книга это ложь.в книге собранно много историй если заглянуть внутрь.берегите книги как воспоминания о !
Проблема батьків і дітей, мабуть, буде вічно хвилювати людство. Адже батьки, проживши життя, набувши чималого досвіду, намагаються направити життя своїх дітей у певне русло, при цьому не завжди прагнуть зрозуміти, що в цьому житті потрібно їхній дитині. їх часи їм здаються кращими, вони не хочуть сприймати зміни в житті, їм важко пристосуватися до нових умов, і як наслідок — непорозуміння з дітьми. У свою чергу, діти вважають себе розумними, дорослими, самостійними, не хочуть прислухатися до мудрих порад батьків. Проблема батьків і дітей піднімалася в багатьох творах світової літератури, в різні часи вона інтерпретувалася по-різному. Своєрідно представив цю проблему Олексій Коломієць у своїй п'єсі "Дикий Ангел".
У праці і покорі виховував своїх чотирьох дітей головний герой п'єси Платон Микитович Ангел. На перший погляд про нього можна подумати, що він людина скупа, черства, егоїстична, у якої все до копійки розраховано. Але далі читач розуміє, що це не так. Він просто привчає дітей до праці, самостійності, відповідальності за свої вчинки, прагне виховати їх чесними і справедливими, адже його діти по батькові Платоновичі, тому він має відповідати за "їх діла", за честь і совість роду. Він не покладає відповідальності за виховання дітей на школу, міліцію, як це робить його сусід Крячко, тому іноді буває жорстоким, але заради майбутнього щастя дітей. Так, він виганяє з дому Павлика за те, що той, не маючи твердого ґрунту під ногами, одружився. На його думку, якщо син вже готовий на такий серйозний крок, то він повинен якось і утримувати сім'ю. Але Ангел має свої принципи: не можна купувати любов дітей, треба бути з ними справедливими. Старшого сина Петра Платон Микитович змушує визнати свою помилку, якої той припустився на роботі, хоча це коштувало великих непорозумінь між ними, а до того ж і втрати Петром роботи, пільг, квартири. Але Ангел знає, що помилки часто бувають фатальними, і не хоче, щоб його син був винним перед людьми. Федорові батько ставить ультиматум: розібратися в своєму особистому житті.
Але діти Ангела виховувалися справжніми людьми. І хоча спочатку вони ображалися на батька, не розуміли його, то з часом життя їм доводить правильність батьківської науки. Павлик повертається з роботи на Півночі змужнілою, самостійною людиною з почуттям власної гідності. Федір завдяки ультиматуму батька знаходить щастя в особистому житті. Петро з чистою совістю починає нову кар'єру, до нього повернулася жінка, а батько збирає гроші на приватизовану квартиру. Діти вдячні батькові за його виховання, і, мабуть, так же будуть виховувати своїх дітей.
П'єса "Дикий Ангел" О. Коломійця відкриває перед читачами нові шляхи до щасливого розв'язання проблем, що виникають між представниками різних поколінь.
