Родион Раскольников, главный герой романа Ф.М.Достоевского "Преступление и наказание", - убийца. Однако он не простой убийца. Он пошел на свое преступление сознательно, опираясь на "теорию", которую сам придумал.
Согласно его воззрениям, все люди на Земле делятся на две группы. Или, точнее, на два сорта? В одной, самой многочисленной - почти все человечество. Обычные люди - "твари дрожащие", ничем не выдающиеся существа, годные разве что для рутинной работы и производства сбе подобных. Для них писаны законы, для них придуманы правила и ограничения. А вот представители другой группы, по мнению Раскольникова, должны быть свободны ото всех ограничений. Они - "право имеющие". Достояние человечества, соль земли, поэтому им должно быть позволено больше, чем обычным обывателям. И убивать в том числе, если убийство служит неким благим целям.
Раскольников идет на преступление в том числе и для того, чтобы проверить, кто он - тварь дрожащая или право имеет. И, как убедительно доказывает нам Достоевский, ничего хорошего из подобной "проверки" не вышло.
Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя, козацький полковник, хоробрий воїн, батько Остапа й Андрія. Це дуже вольова людина, вірою і правдою захищає свою вітчизну і релігію. Він був одним з корінних козацьких полковників старого гарту. Відрізнявся грубою прямотою і суворою вдачею.
Незважаючи на свій похилий вік, він був досить сильний фізично і морально. Для цього героя важливо бути захисником, воїном, вірним товаришем і патріотом. Тому дружина майже його не бачила, хіба що два-три дні на рік. Сім’я для нього на другому плані, хоча виховання та освіта дітей були дуже важливими. Обидва сини, Остап і Андрій, були відправлені на навчання до Києва.
Після повернення він вирішив їх навчити школі життя і сам відвіз в Запоріжжі, де вони пішли війною на поляків. Він вважав, що «нет лучшей науки для молодого человека, как Запорожская Сечь». В ході битви з поляками, стало очевидно, що молодший син Андрій здатний відректися від усіх заради любові до жінки. Не пробачивши йому слабкості, боягузтва і зради, Тарас Бульба власноруч його вбив, навіть не поховавши. А заради старшого сина, який був справжнім воїном, і сміливо боровся за батьківщину, він готовий був на все.