Объяснение:
на тему: «Останній листок» — історія дружби і самопожертви» за однойменною новелою О’Генрі
Твір на тему: «Останній листок» — історія дружби і самопожертви» за однойменною новелою О’Генрі
Рейтинг твору — 3.87 на основі 238 голосів
Однією з найкращих новел О’Генрі справедливо вважається новела «Останній листок». У творі захоплюють своєю чистотою та щирістю почуття самовідданості та безкорисної дружби між старим самотнім художником і молодими дівчатами.
Головні персонажі новели — Джонсі та Сью. Це молоді дівчата, які, наче сестри, поділяють разом усі свої радощі та незгоди, домівку та їжу. Їхня дружба була по-справжньому міцною, бо кожна з дівчат була готова на самопожертву заради іншої. Жилось їм дуже важко, заради грошей їм доводилося брати замовлення на малюнки, проте їхніх мізерних заробітків ледве вистачало на сплату за рахунками. Тому незвичайно важким випробуванням для дівчат стала тяжка хвороба Джонсі. Грошей на ліки у дівчат не було, як і не було можливості їх заробити. Дівчина була змушена залишитися віч-на-віч з хворобою, без до . Єдиною підтримкою для неї стала дружба Сью та старого художника Бермана.
Самотнього п’яничку Бермана пов’язувало з дівчатами щире бажання до . Він опікувався молодими художницями, бо того потребувала його душа. Не як досвідчений художник а як людина, що почуває себе самотньо, він поспішав знайти застосування своїм невитраченим батьківським почуттям. Берман щиро бажав полегшити дівчатам життя і хвилювався за них більше, ніж за самого себе. Головною мрією Бермана було створення картини, яку б визнали справжнім шедевром. Але життя закінчувалося, а мрія так і залишалася мрією.
Хвороба поступово знесилювала Джонсі, і її думки вже зверталися не на те, як одужати, а як полегшити життя своїй подрузі та старому художнику. Джонсі стала відмовлятися від їжі, бо заробляти на неї було дуже важко. Вона вже не мала сумніву, що скоро вмре і навіть намітила коли: як за вікном впаде останній листок з виноградної лози. Була пізня осінь, вітер та дощ за вікном кімнати зривав все більше і більше виноградних листків, все менше і менше надій залишалося у Джонсі на одужання.
Але останній листок витримував будь-яку негоду і не хотів злітати. Своєю стійкістю він додавав дівчині наснаги до життя. Хвороба потроху відступила, і Джонсі одужала. Та тільки набагато пізніше вона дізналася, що останній листок був не на лозі, а на протилежній стіні. Намалював його старий Берман, який не хотів, щоб надія залишала дівчину.
Невдовзі Берман помер від запалення легень, адже малював листок під проливною зливою, але помер з почуттям, що його життя не пройшло марно, що він все ж таки встиг намалювати справжній шедевр — останній листок на стіні, який врятував життя юній дівчині. І нехай цей шедевр був не такий, як зазвичай, але він став значніший, ніж усі шедеври людства, разом узяті
Лихварство – головна сфера практичної діяльності Гобсека. Віддаючи гроші в борг під великі відсотки, він фактично грабує своїх «підопічних», користуючись їх крайньої нуждою і повною від нього залежністю. Лихвар вважає себе «володарем життя», так як вселяє страх своїм боржникам – багатим марнотратникам. Впиваючись владою над ними, він із пожадливістю чекає, коли настане термін нагадати марнотратникам життя, що пора розплачуватися за насолоди, отримані за до його грошей. Він вважає себе уособленням караючої долі. «Я з’являюся як відплата, як докір сумління» – цією думкою він упивається, ступаючи брудними черевиками по розкішних килимах аристократичної вітальні.
Педантичний і бездушний («людина-машина», «людина-вексель»), Гобсек для Бальзака – є втіленням тієї сили, яка безкомпромісно пробивається до влади. , О.Бальзак прагне проникнути у витоки непохитної впевненості в собі і могутності цієї сили, допитливо вдивляючись в сутність цієї особи. Тут-то Гобсек і повертається до читача з іншої своєї сторони. Лихвар-практик постає перед нами як буржуа-філософ та проникливий аналітик. Досліджуючи закони цього світу, Гобсек відкриває, що головним двигуном, що визначає суспільне життя в сучасному світі, є гроші. Отже, той, хто володіє золотом, управляє світом. «Що ж таке життя, як не машина, яку приводять у рух гроші? … Золото – це духовна сутність всього нинішнього суспільства », – так формулює свої уявлення про світ« мислячий »лихвар. Зрозумівши це, Гобсек став одним з володарів країни. «Таких, як я, в Парижі чоловік десять: ми володарі ваших доль – тихеньких, нікому не відомих», – цими словами Гобсек визначає положення в суспільстві, яке посідають він і його подібні.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/chomu-gobsek-vvazhaye-sebe-volodarem-svitu
Объяснение:
Время само заставило человека задуматься о жизни на Земле, о природы, о собственном Мне кажется, что профессия эколога - специалиста по охране природы - самая востребованная и самая нужная. Чтобы сохранить чистоту воздуха, рек, лесов и полей, сберечь многие виды растений и животных, нужно работать серьёзно, системно и эффективно. Экологи разрабатывают и реализуют программы, которые предполагают восстановление вырубленных лесных массивов, очистку рек и озёрНо ведь любую болезнь легче предупредить, чем лечить: поэтому сегодня охрана окружающей среды начинается на производстве. Задача специалистов - предупредить возможный вред, не допустить его, сделать окружающий нас мир лучше, краше и чище.
Об экологической опасности уже больше века размышляют писатели и поэты. Вспомните, пронзительные есенинские строки о том, что "живых коней победила стальная конница"! А в романе Л.Леонова "Русский лес" звучит настоящий гимн этому чуду природы: лес сопровождает человека от рождения и до самой смерти, от колыбели до последнего вечного приюта. Он согревает, кормит, наполняет души прекрасным... А как заботился о своей планете Маленький принц?! Французский писатель А.Экзюпери оставил нам простой и бесхитростный совет: проснулся, умылся сам - приведи в порядок планету.
Мне очень участвовать в защите окружающего нас мира. Как здорово, что грядущий год объявлен Годом Защиты окружающей среды. Значит, у нас есть время и желание сделать нашу жизнь счастливой и экологически безопасной.