1.Кто написал сказку «Черная курица, или Подземные жители»?
1)Владимир Одоевский
2)Антоний Погорельский
3)Михаил Пришвин
2.В каком городе происходит действие сказки?
1)Москва
2)Санкт-Петербург
3)Киев
3.Как Алеша, оставаясь в пансионе на праздники в одиночестве от тоски?
1)Он играл в одиночные игры
2)Увлекся рисованием
3)Читал рыцарские романы
4.Как еще Алеша развлекал себя во дворе, кроме разглядывания переулка сквозь дырочки в заборе?
1)Он играл в мяч
2)Кормил курочек
3)Играл в классики
5.Как звали любимую курочку Алеши?
1)Чернушка
2)Беляночка
3)Пеструшка
6.Как начались приключения Алеши?
1)Он свою любимицу Чернушку от кухарки, и та пообещала показать ему кое-что интересное
2)Он случайно заметил во дворе крохотного человечка
3)Он заснул, и ему снились удивительные сны
7.Куда привела его Чернушка в первый день?
1)В залу, по обеим сторонам которой висели рыцари в блестящих латах
2)В таинственный сад
3)В подземелье гномов
8.Куда Чернушка привела Алешу во второй день?
1)В комнату старушек-голландок
2)В залу, где было множество маленьких людей и рыцарей
3)Во вторую ночь Чернушка так и не появилась
9.Что пожелал Алеша, когда король пообещал исполнить любое его желание?
1)Жить вместе с родителями
2)Самую большую в мире библиотеку
3)Знать любой урок, его не учивши
10.Как Алеша стал реагировать на похвалу учителей?
1)Ему все еще было стыдно, и он чувствовал, что похвала незаслуженная
2)Ему было приятно ее слушать
3)Он так возгордился, что товарищи перестали дружить с ним
11.Как наказали министра за то, что Алеша все так же ужасно себя вел, получив второе зернышко?
1)Его высекли
2)На него надели золотые цепи
3)Король его изгнал
Іноді доводиться чути, що поклоніння Крішні, шанувальників якого більшає в Україні, підриває наше національне коріння, нашу культуру й духовність. Насправді ж, як бачимо, усе якраз навпаки - інтерес українського народу до ведичної культури походить з історичного коріння.
Духовні скарби ведичної культури - не просто собі цікава архаїка. В них пульсує реальне, дійове знання, якого нам так не вистачає нині, в час безпам'ятства й невігластва.
На жаль, ще багато лідерів суспільства вважають другорядним питання поширення ведичних знань, віддаючи пріоритет насущним політичним, економічним і соціальним питанням, не усвідомлюючи, що їх буде легше вирішувати, коли людство оволодіє цими знаннями.
У Ведах містяться такі знання з філософії, психології й медицини, астрономії й астрології, фізики й хімії, мікробіології й математики, літератури й мистецтва, історії й загальнолюдських проблем, які можуть стати корисним набутком сучасної наукової думки, до подолати соціальну кризу.
Прийшов час зрозуміти, що Веди - це загальнолюдське надбання, одвічні витоки української культури, мудрість їх перевірена тисячоліттями. Відмінність лише в тому, що в Індії вони збереглись і передаються без спотворень низкою учнівської послідовності - як наука про Бога (поєднання філософії й релігії). А в Україні вони залишились тільки в легендах і казках.
Все більше народознавців схиляються до думки, що український народ може прийти до повноцінного існування, лише повернувшись до своїх витоків.
