Мцыри — это классический пример романтического героя. Как и многие герои раннего Лермонтова, кстати.)
Имеем историю необыкновенного человека, не понятого толпой и стремящегося вырваться из обыденности на свободу и на родину (эти понятия в поэме не разделены). Сверхсильные эмоции, стремление к высшему (очень часто — к свободе), противопоставление героя и общества, — это всё характерные черты романтического героя. Ещё здесь есть родство героя со стихией, мечты о воинских подвигах и, наконец, трагический финал при явном авторском сочувствии.
Відповідь:У своїй рецензії я хочу розповісти про книжку "451 градус по Фаренгейту" Рея Бредбері, останню книжку, яка мене по-справжньому вразила. Впевнений, дехто з вас уже читав її. Про неї сказано багато, та я не буду повторюватися, а розповім тільки власні почуття та переживання...
Головний персонаж твору - пожежник з майбутнього Гай Монтег. У ньому я побачив себе, відображення своїх прагнень у житті. Гай - це людина, що зробила надто багато поганих речей, але душевно не закам'яніла. Для того, щоби зрозуміти самого себе та усвідомити навколишні події, він потребує якось до духовної, культурної підтримки від близької людини... Для сильного здорового чоловіка Гая такою опорою стає тендітна дивакувата дівчинка Клариса, котра виділялась серед інших своїми поглядами на світ... Люди в тій реальності призвичаїлись до телевізійних стін і постійного гулу в вухах, до стандартних думок, які їм нав'язували школа, що не навчає, "порожні" батьки та відсутність книжок... у прямому сенсі.
Відсутність книжок? Тобто?! У фантастичному майбутньому Бредбері описує дивовижне, але і цілком сумне буття - не те, щоб книжок залишилося мало і їх намагаються зберегти, а навпаки - власники книжок караються законом, а самі книжки спалюються... пожежниками! Будинки вже не потрібно рятувати від пожежі, адже вони створені так, що не можуть палахкотіти... На відміну від паперу під вогняним струмом в 451-ому градусі Фаренгейта, що і є температурою, при якій горить папір...
Пояснення:
Задумал царевич жениться, и невеста есть на примете — прекрасная царевна, да как достать ее? Много королей и королевичей и всяких богатырей ее сватали, да ничего не взяли, только буйные головы на плахе сложили; и теперь еще торчат их головы на ограде вокруг дворца гордой невесты. Закручинился, запечалился царевич; не ведает, кто бы ему? А тут и выискался Иван Голый — мужик был бедный, ни есть, ни пить нечего, одежда давно с плеч свалилася. Приходит он к царевичу и говорит: