В основу роману «Червоне і чорне» покладено реальну подію: вбивство юнаком низького походження - гувернером Бер-те - коханки, матері своїх вихованців. Але сам факт був лише поштовхом для задуму, у якому окрема людська доля стала синтезом вираження трагедії віку. У творі є підзаголовок: «Хроніка ХІХ століття» і зазначено час дії: 1827 рік. Такого в літературі ще не було: абсолютно конкретна реальність сучасної авторові доби скрупульозно відтворена, але не стільки в побутовому плані (звичаї, побут, інтер'єр), скільки в психологічному - як пошук обдарованою молодою людиною свого місця в житті, щастя, крах на цьому шляху через зіткнення з буржуазною дійсністю: суспільство вбиває молодих людей - вихідців із «низів», якщо вони намагаються реалізувати свою особистість, виділяються із сере до-вища, що їх оточує.
епіграфом до першого розділу Стендаль поставив слова Данто-на: «Правда, гірка правда». Правда ця була особливо гіркою тому, що й герой роману Жульєн Сорель, і сам автор «запізнилися народитися», з'явилися на світ у жорстоку епоху, коли «старе вже вмерло, а нове не встигло народитися». Не випадково письменник неодноразово підкреслює, що провідними кольорами цієї доби стали сірий (мундир чиновника, сутана священика) та чорний (колір загибелі всіх надій). Звідси й різкий контраст «червоного й чорного» в заголовку: життя та смерть, реакція та революція, повнокровне буття та жалюгідне існування.
События происходили примерно в 1740 году во времена освоения европейскими колонизаторами бескрайних просторов Северной Америки. Описаны нравы индейцев и взаимодействие их с европейцами.Прослеживается умение преодолевать преграды героев романа,верность слову, а также умение дружить. Герои:Зверобой, главный герой, охотник, знаток индейских обычаев;Непоседа, Чингачгук; индианка Уа-та-Уа;две сестры Хатер и их отчим, старый знакомый Зверобоя. Зверобой спешит на своему другу Чингачгуку, при столкновении с племенем гуронов он получает новое прозвище -Соколиный глаз.
Этот рассказ о мальчике Алёше, курице Чернухе, кухарке. В повести «Чёрная Курица» рассказывается о том , что мы начинаем «портиться», получив все просто так. Так и в рассказе, Алёша был прилежным, умным, но получив семечку, он испортился. Он не оценил Чернушку, которая его так щедро отблагодарила. Он нарушил обещание данное подземным жителям, им и Чернушке пришлось уйти. Но вскоре Алёша все понял, осознал свои ошибки и исправился. Автор хотел этим показать нам , что если мы не ценим что имеем, то мы лишаемся всего.
В основу роману «Червоне і чорне» покладено реальну подію: вбивство юнаком низького походження - гувернером Бер-те - коханки, матері своїх вихованців. Але сам факт був лише поштовхом для задуму, у якому окрема людська доля стала синтезом вираження трагедії віку. У творі є підзаголовок: «Хроніка ХІХ століття» і зазначено час дії: 1827 рік. Такого в літературі ще не було: абсолютно конкретна реальність сучасної авторові доби скрупульозно відтворена, але не стільки в побутовому плані (звичаї, побут, інтер'єр), скільки в психологічному - як пошук обдарованою молодою людиною свого місця в житті, щастя, крах на цьому шляху через зіткнення з буржуазною дійсністю: суспільство вбиває молодих людей - вихідців із «низів», якщо вони намагаються реалізувати свою особистість, виділяються із сере до-вища, що їх оточує.
епіграфом до першого розділу Стендаль поставив слова Данто-на: «Правда, гірка правда». Правда ця була особливо гіркою тому, що й герой роману Жульєн Сорель, і сам автор «запізнилися народитися», з'явилися на світ у жорстоку епоху, коли «старе вже вмерло, а нове не встигло народитися». Не випадково письменник неодноразово підкреслює, що провідними кольорами цієї доби стали сірий (мундир чиновника, сутана священика) та чорний (колір загибелі всіх надій). Звідси й різкий контраст «червоного й чорного» в заголовку: життя та смерть, реакція та революція, повнокровне буття та жалюгідне існування.