ответ:Благотворительность — оказание безвозмездной или на льготных условиях) тем, кто в ней нуждается. Основной чертой благотворительности является добровольный выбор вида, времени и места, а также содержания (целевой
Делан краткий экскурс в историю благотворительности в России до 1917 г. Отмечена обширная практика благотворительности в царской России, приведены примеры. Указано, что в советский период произошло подавление благотворительной деятельности, она была практически уничтожена. Дан анализ практики благотворительной деятельности в развитых странах и в современной России. Уделено внимание практике распространения в мире проекта «Клятва Дарения». Отмечена масштабность благотворительности в развитых странах и недостаточное ее развитие в России. Вскрыты различия в отношении к благотворительной деятельности в России и в развитых странах. Выявлены причины, сдерживающие развитие благотворительности в современной России
Вот
Объяснение:
Остап та Соломія — кохали одне одного. Але для пана вони, як й інші кріпаки, були "товаром", тому він розлучив їх і видав заміж Соломію за свого хурмана. Пан катував нагаями дідуся Остапа, збирався забити самого Остапа за його сміливе слово. Все це спричинило до втечі.
Остап мав на меті жити поміж вільних людей, а Соломія мріяла оселитися у слободі, господарювати та піклуватися про Остапа. Цим мріям не судилося здійснитися. Остап і Соломія були не поодинокі у бажанні здобутися волі: цілими родинами бігли від кривди та знущання селяни, підтримуючи одне одного. Важким був шлях за кордон. Але й за кордоном їх не чекала бажана воля: спочатку Остапа було поранено, потім Соломія і Остап потрапили у циганське злодійське гніздо, через що Остапа забрали до в'язниці та збирались відправити назад до пана.Слід сказати, що Остап був не поодинокий у своєму прагненні здобутися свободи і жити на волі. В часи кріпацтва люди цілими родинами бігли від знущання та кривди панів, підтримували один одного у подорожах і пошуках кращого життя, прямуючи здебільшого за кордон. Але й за кордоном їх не чекало гарне життя, не чекала бажана воля. Та й шлях туди був досить важким і сповненим небезпекою. Доказом тому є поранення Остапа, потім пастка у злодійському циганському гнізді, а далі ув’язнення Остапа і намагання віддати
назад до пана.
Та Остап повинен був вважати себе щасливим навіть у цьому положенні, бо Соломія настільки його кохала, що не вважала свого життя без Остапа. Вона дуже хотіла його визволити і навіть склала вдалий план. З Іваном Котигорошком ця відважна дівчина спробувала відбити свого коханого у турків, коли ті перевозили Остапа через Дунай. Спроба визволення Остапа закінчилася загибеллю Івана і Соломії, а ось сам Остап залишився живий і потім прожив довге, невеселе життя.Кінець оповідання трагічний. Соломія, кохана жінка Остапа, найвірніша подруга у небезпечній мандрівці, загинула у водах Дунаю. Сумно стає від прочитаного, але водночас відчуваєш велич волелюбного українського народу, для якого шлях до щастя — це самовіддана боротьба за волю та незалежність.
