Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки — індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті їх єднає прагнення до незалежності, мрія про ґрунт і власне господарство. Всі вони зображені письменником як морально убогі люди, що через свої безконечні сварки втрачають почуття гідності.
Ще замолоду брати були різні, мали різні смаки і характери. Карпо по натурі грубуватий і різкий. Він і хлопцем не мовчав батькові, а завівши свою власну родину відчув потребу відділитися, особливо, коли сам став батьком і зрівнявся в правах із старим Кайдашем. Він відчуває відповідальність за свою родину, дружину, а тому боронить її від нападок матері і батька, нехтуючи їхнім авторитетом, попираючи їхню гідність, піднімаючи руку на Кайдаша і руйнуючи тим самим патріархальні традиції цілковитої покори батькам. "Карпо, побивши батька, забув про те і нітрішки не жалкував, неначе він побив якого парубка в шинку". Відокремлення Карпа не припинило сварок у родині, а навпаки набавило.
Іншим за вдачею, ліричним, шанобливим, зображує Нечуй-Левицький Лавріна. Це душа чутлива. Він грає на сопілці, відчуває красу природи, з повагою ставиться до людей. Своїм характером і поведінкою Лаврін не схожий на інших Кайдашів. Але поступово родинні чвари псують чисту і добру душу Лавріна, він також втягується у родинну колотнечу, стає егоїстичним і байдужим.Ворожнеча між членами однієї родини за клапоть поля, за садибу, за стару грушу на межі не виникає зненацька, а поступово розгоряється. Однією із причин сварок автор називає нестачу землі — єдиного засобу для прожиття, проте стрижнева проблема родини крилася у егоїстичному підході до вирішення будь-яких побутових справ кожного із її членів. Письменник у гумористичному плані змальовує взаємні заздрощі, плітки та вибухи шаленої злості серед Кайдашів. Однак, гумор у повісті має співчутливий характер. Він допомагає розкрити вплив на психологію трудівників їхнього тяжкого становища, бо після довговічної панщини вони потрапили в нові, незвичні пореформені обставини.
Объяснение:
Порівняльна характеристика Лавріна і Карпа
Картина В. Сурикова «Покорение Сибири Ермаком» от-
ражает представление художника о произошедшем. На переднем
плане изображены русские воины, они хорошо вооружены, дей-
ствуют сообща. Воюют они со знаменами, на одном из них изоб-
ражение иконы.
По мнению художника, воодушевленные идеей расширения
границ России и распространения христианства, они воюют не
только числом.
Войска же Кучума спустились с крутою берега навстречу рус-
ским людям, что маловероятно в действительности. Они изоб-
ражены на заднем плане, войска находятся в смятении, войска
Ермака явно побеждают.
Картина пропитана энергией боя, на ней отражена позиция
художника. Но представить, как это происходило в реальнос-
ти, по ней трудно.
Объяснение:
Владимир Мономах жил в 11-12 веках. Поэтому неудивительно, что писал он не так, как пишут сейчас. За почти тысячу лет русский язык очень изменился. В "Поучении" встречается мсного слов которые сейчас устарели, но во времена Владимира Мономаха они были общеупотребительными.
Изменилась и манера излагать свои мысли. Владимир Мономах пишет довольно длинными фразами, излагает свои мысли неторопливо, но ясно и убедительно. Он последовательно переходит от одной мысли к другой, его повествование течет как река - плавно. В тексте есть ритм, как будто человек не пишет, а говорит, обращаясь к читателю.