Сочувствие и сострадание – это такие качества характера, которые позволяют человеку быть добрым по отношению к людям, к природе. Такой человек всегда придет на , поддержит, сможет пожертвовать своим достатком ради нуждающегося человека. Сочувствующий человек всегда выслушает, даст совет. Хорошая тема для сочинения «Нужны ли в жизни сочувствие и сострадание», и обсудим ее подробнее на примере рассказа Платонова «Юшка». Почему для сочинения уместно будет выбрать именно это произведение? На примере рассказа Платонова «Юшка» можно четко понять, как люди утратили сочувствие и сострадание. Они обижали человека, который не делал для них ничего плохого. А повели бы они себя по-другому, возможно, и исход был бы иной. Юшка никогда не отвечал злом на их некрасивые и злые поступки, а считал их действия проявлением любви. Удивительно! Об этом он и рассказывал Дашке - сиротке, которую он приютил.
Відповідь: Софійка вмостилася у шафі, перебираючи світлини. І раптом…Вона, вже доросла, приїхала з Києва до свого містечка, перебирає світлини, допомагає з математикою Ростику та сину Сніжани. Потім вирішила прогулятись і надибала ресторан, який дуже схожий на казковий морський світ з її улюбленої казки. У відображенні побачила себе такою, якою завжди мріяла стати. Знайомий голос Вадима запросив її підсісти до нього за столик. Кулаківський як завжди був при грошах, він намагався вразити Русалоньку мерседесом, але їй було все одно. До того ж, вона почула, що він досі з Іркою Завадчук, яка постійно вимагає з нього гроші.
Коли збиралась піти з ресторану, вийшов його власник, у якому вона впізнала Сашка. Він подарував їй квіти, сказав, що хоче бачити її кожного дня і зробив пропозицію руки та серця…
Софійка вдарилася об дверці шафи. Вона повернулася назад. Це було майбутнє? Шафа прорипіла слово, дуже схоже на "потерпиш".
Обнадійливий ранок
Вадим знову розбудив дзвінком та сказав, що його дядько теж повертається додому, а також передав, що бабця за є її на вечерю, але вона відмовилась.
Софійка почула як хтось кричить її ім'я під балконом. То був Сашко, який казав, що сьогодні була повня. На щастя, все було тихо, і нічого містичного не відбувалося. На мить дівчинка відволіклася, бо побачила Валентина, який йшов разом з Іринкою та про щось радісно їй розповідав.
Все добре. Ця казка — щаслива.
Пояснення:
Фольклорні балади про Робін Гуда не є винятком. Англійці в образі шляхетного розбійника втілили свої мрії про захист від несправедливості й деспотії. Слід зауважити, що історичним тлом появи
і легендарного Робін Гуда, і справжніх месників у Англії стало поневолення англосаксів лицарями-норманами у XII столітті, коли корінне населення страждало від утисків загарбників.
Улюбленця легенд народ наділив типовими рисами: він, насамперед, справедливий, шляхетний, добрий, до того ж має неабияке почуття гумору. Серед його друзів — представники різних верств населення: Алан Дейль (співець), Мач (мірошник), Річард Лі (лицар), Мідл (мідник), Артур Бленд (чинбар), чернець Тук та багато інших. Вони завжди поруч із Робін Гудом у найважчих випробуваннях, що їм посилала доля або випадок, бо свято вірять у перемогу справедливості й добра на землі.
Робін Гуд у самому дитинстві побачив, що таке несправедливість, коли маєток батька підступно відібрали нормани. Тож згодом, зазнаючи принижень і образ, він обирає шлях опору, згуртовуючи довкола себе таких же «лісових братів». Робін Гуд зауважує: «Мої найлютіші вороги — це святі отці, барони та поміщики, що ссуть кров із нещасного люду». У легендах такими ворогами проти Робін Гуда виступають, насамперед, єпископ Герфорда та шериф Ноттінгема, вони влаштовують часом небезпечні пастки, проте кожного разу «лісові брати» отримують перемогу, бо симпатії простих людей на їхньому боці.
Переважна більшість легенд про «справедливого розбійника» містить смішні сцени, анекдотичні діалоги, навіть кепкування з улюбленця народу — Робіна Гуда. Він так само був веселої вдачі, як і його товариші, котрі цінували військову вправність, дотепні жарти, дружбу, вірність, а також були мастаками і в пісні, і в танці, і в їжі.
Не обійшлося і без романтичних пригод, яких зазнав Робін Гуд, покохавши прекрасну Меріан. Як справжній лицар, він з великою повагою ставиться до всіх жінок, тож його Дама Серця в легендах посідає особливе місце, оскільки теж поділяє його погляди та всіляко намагається до своєму коханому у справедливій боротьбі.
Ще один улюбленець народу — король Річард Левове Серце, справедливий правитель, тож не дивно, що в легендах вони з Робін Гудом стають друзями. Король усіх «лісових братів» узяв на службу, гідно винагородивши їх і благословивши шлюб Робіна Гуда з Меріан.
Не оминула лиха доля легендарного лицаря — у розквіті сил він помирає. Ховають його на тому місці, куди вказала остання, пущена Робін Гудом, стріла. На надгробку начебто викарбувані такі слова:
Він доблесно і чесно жив,
Він кривди серцем не любив.
Із ним гуляли молодці —
Безстрашні вольнії стрільці,
Серед яких він перший був,
Чим славу Англії здобув.
Тож, доки несправедливість матиме місце в суспільстві, доти житиме в народі надія на захисника й рятівника, подібного до світлого образу Робіна Гуда. ф