1. Дзвени, моя радісна ліро, хай звуків лунає прибій. (В. Сосюра) 2. Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку! А я тебе плела вчора до вечора. (Нар. творч.) 3. Україно, ти для мене диво! (В. Симоненко) 4. Посивів, Дніпре мій. (П. Тичина)
Пушкин-это царь русской литературы,к сожелению я не видела Пушкина лично,но я уверена что он был красивый милый и очень общительный и конечно добрый ведь у злого человека не может получится такие прекрасные стихи рассказы и поэмы,Я представляю его молодым умным человеком сидящего за стопкой к книг с пером в руках в его глазах можно увидеть много мыслей и вопросов он всегда о чем-то думает а его волосы на голове очень кучерявые и короткие только украшают его мужественный и в тоже время очень ранимый прекрасный видПоэта который был воспитанный няней и книгами мне кажется это очень-очень добродушный парень который был преданный прежде всего книгам...
Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» за своїми змістовими ознаками належить до жанрової групи високої комедії, тобто до твору, в якому комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою. Вводячи до комедії численні пісні, танці, музичні інтермедії, Мольєр, проте, не перетворює свою п’єсу на суто балетне дійство. Усі музично-танцювальні вкраплення в сюжет комедії насамперед доповнюють характеристики героїв, увиразнюючи ті чи інші їхні риси, створюючи необхідний авторові емоційний колорит і водночас пародіюючи тематику і стиль тодішньої салонної літератури. Вбирає до себе мольєрівська п’єса і жанрові ознаки поширених у той час комедії характерів і комедії звичаїв. Якщо в комедії характерів ставилось завдання розкрити морально-психологічний стан героя, то в комедії звичаїв висміювалися традиції, уподобання певного суспільного В «Міщанині-шляхтичі» головний інтерес глядача прикутий не стільки до сюжетної інтриги, яка вмотивовує розвиток подій, скільки до персони самого Журдена, його думок, переживань, а також до загальних норм та правил поведінки двох представлених у п’єс в тодішнього французького суспільства — буржуа (міщан) і дворян. Є в п’єсі Мольєра і відгуки італійської комедії дель арте та старофранцузького фарсу, зокрема в прийомі введення характерних для цих жанрів паралельних закоханих пар — господарів та їхніх слуг. І всі ці численні й різнопланові жанрові елементи побудови п’єси підпорядковані одній головній меті — створенню комедії, в якій би гармонійно поєднувались професійні художні якості комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця — вказувати суспільству на моральні негаразди.
