Тарас Бульба- головний герой однойменної повісті М Гоголя . Ця людина показала твердість,міцність духом... Не зовсім просто піти на вбивство власного сина, коли ти стоїш на роздоріжжі долі і вибираєш між честю і рідною кров'ю...Але цей персонаж зміг залишитися вірним власній Батьківщині,не дивлячись на те,що в душі його до останнього моменту життя героя вирувала буря. Хтозна,може,так веліла зробити доля,можливо,на Тараса чекає нове життя і нові люди,а можливо,це сам Господь послав йому таке випробування нагородить його Бог за вірність Батьківщині... Так на світі повелося,що про одне ми шкодуємо,а за інше нас винагороджують.
Кажуть,що про твір можна судити по його головному герою. Якщо дотримуватися цього правила ,то можна сказати,що повісь " тарас бульба"- втілення кращих рис козацтва,вірності своєму народу
Произведение Гоголя "Мертвые души" многократно подвергалось разнообразным исследованиям, особенно много внимания уделяли символическому значению образов и лирическим отступлениям автора.
В поэме «Мертвые души» наряду с «живыми» героями, предстающими перед читателем в человеческом облике, возникают герои «неживые» – колесо и дорога, – которые, тем не менее, несут на себе очень важную смысловую нагрузку.
Гоголь был близок к славянской мифологии, где «дорога» – это ритуально и сакрально значимый локус, «жизненный путь», «вступить на новую дорогу», «исторический путь». Связь дороги с прохождением пути делает ее местом, где узнается судьба, проявляется удача или неудача, которые реализуются во время случайных встреч с людьми и животными.
