Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна
Твір розміщено в остап вишня (губенко) від Tvir в Понедельник 1 апреля
Легран Вільям — людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обґрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, «він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, упадаючи поперемінно те в захопленість, то в похмурість». На майже безлюдному Селливановом острові, де Л. шукає самоти, він виявляє дивного жука й пергамент, за до яких довідається місцезнаходження скарбу капітана Кидда, героя народних балад, що оспівують цього відважного пірата, що жив за два сторіччя до описуваних подій. Скарб допомагає Л. повернути ніколи втрачене багатство.
Оповідачеві, старому слузі-негрові Юпітеру, і читачам дії Л. стають зрозумілими тільки у фіналі, а доти він здається хворим або божевільним, тоді як на перевірку Л. нагадує Дюпена, володіючи настільки ж твердою розважливістю. По вважав, що всьому незрозуміле й таємничому є логічне пояснення: Л. «не давав своїм думкам збитися зі шляхи, логіка ж допускала тільки одне рішення»
Повесть "Станционный смотритель" А. С. Пушкин начинает с описания жизни этих скромных, честных и не сребролюбивых людей - станционных смотрителей. И это не случайно. Ведь не всегда бедный в материальном смысле беден в душе.Главный герой - человек низкого звания, что не характерно для поэзии 19 века. Самсон Вырин очень чуткий, трудолюбивый и расторопный. Он заботится о своей дочери Дуни, которую любит без памяти.Отрицательный герой этого произведения - молодой гусар Минский. Он наглый, лживый взяточник. Минский не только украл Дуню, но и позволил себе подсунуть деньги любящему отцу.То, что автор возвращается к Самсону Вырину, говорит о том, что он привязался к смотрителю, как к бескорыстному другу. В первый раз он находит цветущую комнату, чистую и опрятную. Но потом Белкин не только видит ветхость небрежение комнаты, но и ужасное состояние Самсона. Позже станционный смотритель умирает. Последней каплей его терпения была Дуня, но она уехала и чаша переполнилась.Важную роль в описании комнаты имеют картины с изображением библейской притчи "Блудный сын", ведь в жизни главного героя происходит то же самое. Его дочь уходит, а, возвратившись, находит отца покойным."Долго лежала она у могилы отца, скорбя о покойнике, "-эти строки говорят о душевном состоянии Дуни. Она все же раскаялась и осознала свою ошибку.Произведение произвело на меня неизгладимое впечатление. Эта печальная повесть учи нас уделять достаточно внимания родным. Совершая поступки, мы должны думать не только о своих интересах, но и о благе окружающих нас людей.
Объяснение:
