Троекуров Кирила Петрович — родовитый дворянин, богатый владелец с. Покровского, генерал в отставке. Отец Маши, возлюбленной Дубровского.Он именно самодур - то есть человек избалованный и распущенный до безобразия, опьяненный сознанием своей силы. Обжорство, пьянство, сластолюбие— вот его времяпрепровождение.
При этом Троекуров — неприрожденный злодей; уважает чужую решительность — именно поэтому он до поры до времени искренне дружил с бедным соседом, владельцем 70 душ Андреем Гавриловичем Дубровским.
Дубровский: Сильно развиты у этого человека чувство собственного достоинства и гордость. Не принимал даров Троекурова. Дубровский никогда не боялся высказать в присутствии Кирилы Петровича свои мысли. Заискивать перед богатым соседом было не в его правилах. Образ Андрея Гавриловича Дубровского — образ благородного дворянина, заботящегося не только о своем кошельке, но и о вверенных ему крестьянах.
Відповідь:
Пояснення:
Розмірковуючи про свої твори, Шолом-Алейхем писав, що сприймає слово "роман" і як художній твір, і як історію кохання. У "Пісні над піснями", як у жодному з інших творів письменника, передане це розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і про його втрату. Роман Шолом-Алейхема нагадує поему про кохання, багату метафорами і символами. Кожна глава схожа на строфу ліричного вірша. "Юнацький роман" Шолом-Алейхема ліричний, сповнений світлого суму, посмішки, чарівності.
Перед нами — початок юного життя, коли найчарівніші мрії можуть здійснитися — і вже здійснюються у коханні Шимека і Бузі. Але закони світу не збігаються із внутрішніми законами людини, і мрійник Шимек виявляється надто слабким, щоб протистояти їм. Батько Шимека вважає, що син його зрадив заповіти давнини, але сам юнак розуміє, що трагедія його життя полягає у тому, що він не зміг втримати кохання, котре ще тільки зароджувалося, не звільнив свою царівну.
Твір Шолом-Алейхема має підзаголовок "юнацький роман", адже тема юнацтва, втілена у цьому романі, хвилювала письменника протягом усього його творчого шляху. У "Пісні над піснями" Шолом-Алейхем простежує долю своїх головних героїв від їхніх дитячих чарівних ігор і казок, коли почуття кохання лише зароджується, до дорослого життя, прощання з дитинством. У фіналі Шолом-Алейхем називає свій твір "істинним, скорботним романом": кохання-чарівність — то лише останній сонячний промінь дитинства, порівняно з яким усе життя — призахідні сутінки.
ВИБЕРІТЬ НАЙГОЛОВНІШЕ