Пише Вам школярка двадцять першого століття. Минуло вже багато десятиліть з часів Вашої активної громадської та творчої діяльності, але Ваше слово й досі живе. А Ваш внесок в розбудову нашої держави на початку минулого століття також пам’ятають та шанують нащадки.
Ви навіть не уявляєте, як я була здивована, коли познайомилась із Вашим творчим доробком. Найбільшою дивиною для мене став той факт, що видатний політик Володимир Винниченко, про якого нам розповідали на уроках історії, є ще й письменником та художником! До того часу особистість Вашої історичної особи була прихована для мене за відстороненими іменами, датами, універсалами.
Ваша постать – це зразок цілісної особистості, творча та життєва біографія якої являють єдине ціле. Як цікаво було відшукувати між рядків роману «Сонячна машина» паралелі до сучасності, як Вашої революційної, так і нашої. Навіть моторошно стає від думки, що ми сьогодні такі схожі на тодішнє суспільство, що Ви його описали.
Цей роман справив на мене неабияке враження. По-перше, своїм захоплюючим, навіть детективним, сюжетом. Чого варта сама ідея створення такого апарату, який міг би назавжди вирішити проблему голоду у світі! А загадка із викраденням коронки у принцеси тримала у напрузі до останнього розділу!
По-друге, мене вразив той глибокий психологізм та розуміння природи людини та суспільства, що Ви показали на сторінках свого твору. Ми побачили, як низько може впасти людина, засліплена пристрастями. Водночас Ви показали, як людяність та мудрість перемагають тирана.
Зрештою, своїм твором Ви вписали українську літературу до історії світової культури. За це все велике Вам знавцю людської душі!
Мальчик остался один — вокруг него образовывалась пустота. И это стало толчком к сближению с разными случайными людьми, он покатился вниз. Сначала Сережа попал в общество мелких уголовников — Юрка, лупоносый артист (Юрка несколько раз обманывает Сережку с покупкой фотоаппарата, мороженым... по вечерам спаивает его по заданию лупоносого «братца» Шаляпина).Затем внезапно появляется мнимый «дядя» (якобы брат Сережкиной мачехи), с виду добродушный толстяк (на самом деле вражеский шпион), и Яков. «Дядя» увозит мальчика в Киев, при этом по дороге они грабят какого-то мужчину. Приехав в Киев, дядя целыми днями пропадает неизвестно где. Серёжа частенько слышит странные запахи, находит странную бумагу и т.д. Одним словом, — «дядя» что-то скрывает. Он обещает отвезти Сережу в Одессу, в мичманскую школу (поинтересовавшись, Сережа узнает, что такой нет вообще!), но сам планирует провернуть свои дела и убить мальчишку.Не менее подозрителен и Яков — уродливый старик-орденоносец, злой и жадный каналья, ненавидящий Сережу. Притворяясь героем, он удачно совершает махинации, грабит людей, но полностью подчиняется шпиону-дяде.Дядя знакомит Сережу со Славкой и дает своему подопечному задание — подробно разузнать о Славкином отце-инженере. Вскоре Славкиного отца ранят в лесу неизвестные.Мальчик в итоге догадался кто они такие и, желая помешать им скрыться, стреляет в них из найденного пистолета. В финале до что реально случалось крайне редко) из заключения возвращается отец.
