Зима в Петербурге 1839 года была с сильными оттепелями. Часовой Постников, солдат Измайловского полка, стоял на посту. Он услышал, что в полынью попал человек и взывает о Солдат долго не решался оставить свой пост, ведь это было страшным нарушением Устава и почти преступлением. Солдат долго мучился, но в конце концов решился и вытащил тонувшего. Тут мимо проезжали сани, в которых сидел офицер. Офицер стал разбираться, а тем временем Постников быстро вернулся на свой пост. Офицер же, поняв что произошло, доставил в караульню. Офицер доложил, что он утопающего ничего сказать не мог, так как от пережитого потерял память, да толком и не разобрал, кто его Дело было доложено подполковнику Свиньину, усердному служаке. Свиньин посчитал себя обязанным доложить обер-полицмейстеру Кокошкину. Дело приобрело широкую огласку. Офицер, выдавший себя за был награжден медалью «за погибавших» . Рядового Постникова было приказано высечь перед строем двумя сотнями розог. Наказанного Постникова на той же шинели, на которой его секли, перенесли в полковой лазарет. Подполковник Свиньин приказал дать наказанному фунт сахару и четверть фунта чаю. Постников ответил: «Много доволен, благодарю за отеческую милость» . Он и на самом деле был доволен, сидя три дня в карцере, он ожидал гораздо худшего, что мог ему присудить военный суд.
Ми живемо на планеті Земля, і не випадково її головне багатство співзвучно з назвою. Земля - наш дім, земля - наша годувальниця. Рідна земля, Батьківщина - місце, де людина народилася, яке назавжди залишиться дорогим для нього. Наша Земля – наша велика спільна Батьківщина, важлива для кожного з нас, хоч ми рідко замислюємося про це. І люди зобов'язані піклуватися про збереження природи на нашій планеті, тому що це через нас відбуваються негативні зміни в навколишньому середовищі. Колись наші предки тільки вирощували рослини, розводили домашніх тварин, а зараз будуються величезні заводи, дорогами їздять тисячі автомобілів, вирубуються ліси. Звичайно, розвиток нашої цивілізації не стоїть на місці, і я думаю, це добре. Потрібно тільки пам'ятати, що необхідно витрачати ресурси Землі розумно й обережно, а також піклуватися про чистоту навколишнього середовища. Земля не прощає людині, якщо вона жорстоко знищує її багатства. Усе в природі взаємопов’язане. Якщо осушити русло річки, загине риба, а в підсумку сама людина не зможе нею харчуватися. Якщо не давати відпочивати ґрунтові, він не буде давати хорошого врожаю. Якщо продовжувати забруднювати повітря і воду, як ми зможемо жити і бути здоровими в таких поганих екологічних умовах? Навіть у сиву давнину люди, які не володіли науковими знаннями, з повагою ставилися до всіх скарбів Землі. Сьогодні в століття прогресу і технологій ми знаємо, як захистити природу, можемо і повинні це зробити. Я б хотів, щоб усі відомі секрети природи люди направляли не на руйнування, а на збереження нашого спільного дому.
Ми живемо на планеті Земля, і не випадково її головне багатство співзвучно з назвою. Земля - наш дім, земля - наша годувальниця. Рідна земля, Батьківщина - місце, де людина народилася, яке назавжди залишиться дорогим для нього. Наша Земля – наша велика спільна Батьківщина, важлива для кожного з нас, хоч ми рідко замислюємося про це. І люди зобов'язані піклуватися про збереження природи на нашій планеті, тому що це через нас відбуваються негативні зміни в навколишньому середовищі. Колись наші предки тільки вирощували рослини, розводили домашніх тварин, а зараз будуються величезні заводи, дорогами їздять тисячі автомобілів, вирубуються ліси. Звичайно, розвиток нашої цивілізації не стоїть на місці, і я думаю, це добре. Потрібно тільки пам'ятати, що необхідно витрачати ресурси Землі розумно й обережно, а також піклуватися про чистоту навколишнього середовища. Земля не прощає людині, якщо вона жорстоко знищує її багатства. Усе в природі взаємопов’язане. Якщо осушити русло річки, загине риба, а в підсумку сама людина не зможе нею харчуватися. Якщо не давати відпочивати ґрунтові, він не буде давати хорошого врожаю. Якщо продовжувати забруднювати повітря і воду, як ми зможемо жити і бути здоровими в таких поганих екологічних умовах? Навіть у сиву давнину люди, які не володіли науковими знаннями, з повагою ставилися до всіх скарбів Землі. Сьогодні в століття прогресу і технологій ми знаємо, як захистити природу, можемо і повинні це зробити. Я б хотів, щоб усі відомі секрети природи люди направляли не на руйнування, а на збереження нашого спільного дому.
Свиньин посчитал себя обязанным доложить обер-полицмейстеру Кокошкину. Дело приобрело широкую огласку.
Офицер, выдавший себя за был награжден медалью «за погибавших» . Рядового Постникова было приказано высечь перед строем двумя сотнями розог. Наказанного Постникова на той же шинели, на которой его секли, перенесли в полковой лазарет. Подполковник Свиньин приказал дать наказанному фунт сахару и четверть фунта чаю.
Постников ответил: «Много доволен, благодарю за отеческую милость» . Он и на самом деле был доволен, сидя три дня в карцере, он ожидал гораздо худшего, что мог ему присудить военный суд.