1. Який художній засіб вживає М. Рильський у рядках поезії «Осінь-маляр із палітрою пишною…». Осінь-маляр із палітрою пишною… Ніжно сміється до вітру. В. Персоніфікація. 2. Чому Григір Тютюнник дав своєму оповіданню таку назву (як це пов'язано з головним героєм)?. В. Поводився не так, як усі його однолітки. 3. У якому творі хижак урятував людині життя? В. «Сіроманець» М. Вінграновського. 4. Чого навчала Надія Петрівна своїх учнів (твір «Сіроманець»)? А. Оберігати треба і воду, і землю, і звірів.
5. Куди Сашко, герой твору М. Вінграновського, повіз свого друга вовка? Б. В одеський зоопарк, до ветеринарів. 6. Який висновок можна зробити, прочитавши твір М. Вінграновського «Сіроманець»? Г. Друзі пізнаються в біді, люди відповідальні за тих, кого приручили. 7. Що називають невеликим прозовим твором про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу? Б. Оповідання. 8. Установіть відповідність між героями і вчинками, які вони здійснили. 1. Сашко А. Рятує в снігу Сіроманця 2. Олесь Б. Замість горщечка намалював дятла 3. Федько Токайло В. Намагається вилікувати вовка 4. Петро Лях Г. тримає на спині в снігах Андрійка. Д. Пригостив Олеся пир.огом.
9. Який твір, відрізняється ідейно-тематичним змістом від інших? А. "Сіроманець". 10. Як називається герой, що «…вигрібся на берег, плюнув у руки й кинувся на вовка. Сіроманець збив його своїми старими грудьми назад, у воду…» (за твором М. Вінграновського)? А. Василь Чепіжний.
11. Як Вовк віддячив рятувальникам (за твором М. Вінграновського «Сіроманець»)? В. Врятувавши в лісі хлопчика
12. Запишіть головних і другорядних героїв повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Сашко, Сіроманець, мама Сашка, Чепіжний, Андрійко, пілоти, Петро Лях,
Китайский император захотел увидеть и услышать птичку, о которой было много сказок и легенд, но никто никогда её не видел - это был соловей. Желание императора было исполнено: соловья нашли и он прилетел во дворец к императору. Эта была маленькая птичка с невзрачной окраской. Но как она пела... Император был очарован. Он посадил соловья в золотую клетку, лишил птичку свободы и заставлял её петь. Однажды императору передали подарок: искусно сделанного соловья, украшенным бриллиантами. Его заводили и он пел. Император заставлял петь живого соловья вместе с искусственным. Он хотел понять кто из этих птиц лучше. Придворные хором говорили: искусственный! Кончилось тем, что однажды живой соловей вырвался на свободу и улетел. А через год искусственный сломался. Петь стало некому пять лет. Император смертельно заболел. За ним пришла Смерть. Императору стало страшно, он хотел услышать музыку. И вдруг, прилетел живой соловей, запел и прогнал Смерть. На утро император был здоров.
Из своего рассуждения я делаю вывод, что настоящий соловей лучше. Он- живой, у него есть душа, чувства, разум, в отличие от искусственного. Пусть настоящий соловей имеет серую, невзрачную окраску. Зато насколько у него красив и бесценен голос. Искусственный же кроме своего механизма и бриллиантов не имеет ничего.