Вода! Что может быть проще и доступнее! Вон ее сколько! Целые реки, озера, моря и океаны! Дождь, снег, льды на полюсах - все это вода. Кажется, что ее запасы безграничны. И что ее можно тратить бесконечно.
Конечно это не так! И хотя на планете воды очень много, она в основном соленая, не пригодная для питья. А необходимой для жизни пресной воды на Земле совсем мало. Примерно 1%. Это как из наполненной 100-литровой ванны зачерпнуть 1 литр.
Природа в опасности.А один стакан пролитого на воду жира покрывает тончайшей пленкой поверхность воды. Ее площадь равна примерно площади целого футбольного поля. Под эту пленку не может проникнуть кислород, и это тоже приводит к гибели всех, кто в этом водоеме живет. Представьте себе масштабы катастрофы, когда в океане на воду проливаются тонны нефти!
Заводы, фабрики, электростанции - все они используют большое количество воды. Они же и загрязняют водоемы. В современном мире стало сложно найти совсем чистую реку или озеро, из которого было бы безопасно пить сырую воду. А вода, выпавшая с дождем вообще грязная, и ее нельзя использовать ни для чего!
Но не только крупные предприятия виноваты в этом. Посмотрите, как ведут себя люди, когда отдыхают около воды! Как часто они оставляют после себя кучи мусора, нимало не заботясь о сохранности природы. Еще хуже,если весь этот мусор сбрасывается в сам водоем.
И хоть вода обладает свойством самоочищения, есть предел и ему.
Объяснение: МОЖНО ЛУЧШИЙ ОТВЕТ.
На самому початку твору сказано що Холмс не береться за звичайні справи, а готов розслідувати майже фантастичні злочини: «серед усіх справ Холмса немає жодного банального, працюючи з любові до свого мистецтва, а не заради грошей, Холмс ніколи не брався за розслідування звичайних, буденних справ, його завжди приваблювали тільки такі справи, в яких є що-небудь надзвичайне, а часом навіть фантастичне.».
Трохи далі ми помічаємо відповідь на друге запитання, коли Холмс ставить свою відвідувачку у глухий кут розповідаючи їй все в точності так як було(за до дедуктивного методу який заключається в поміченні кожної маленької деталі), «— Я певен, що ближчим часом ми все владнаємо. Я бачу, ви приїхали поїздом сьогодні вранці. — Хіба ви мене знаєте? — Ні. Але за вашою лівою рукавичкою я помітив квиток на зворотну дорогу.». І тут же ми бачимо як Шерлок за незначною подробицею повністю, і в точності відновив повну картину минулих подій.
Прикладом неабиякої сили та сміливості є той момент коли отчим відвідувачки грізно увірвався в кімнату й став погрожувати, а Холмс тим часом міг спокійнісінько теревенити про крокуси й погоду, а після того як минулий лікар зігнув кочергу й розлючено покинув кімнату, Шерлок одним легким зусиллям руки розігнув деформований предмет «— Тримайтесь від мене подалі! — гаркнув він і, жбурнувши зігнуту кочергу в камін, вийшов з кімнати. — Надзвичайно приємний добродій! — мовив, сміючись, Холмс .— Я не такий велетень, але якби він не зачинив за собою двері, я показав би йому, що в руках у мене не менше сили, ніж у нього. Говорячи це, він підняв кочергу й одним зусиллям вирівняв її.»
Те що Холмс був прихильником принципу справедливості свідчать такі рядки: «Воістину, насильство обертається проти насильника, а той, хто копає комусь яму, сам у неї й попадає.»
Те що наш герой мав непересічне логічне мислення ми і так дуже добре знаємо але зайвий раз не бракувало розказати: приведу один уривок з тексту «Як я вже вам сказав, мою увагу зразу ж привернув душник та шнур від дзвінка, що спускався аж до ліжка. Коли ж з'ясувалося, що дзвінок фальшивий, що ліжко прикріплено до підлоги, то в мене з'явилась підозра, що шнур — це просто місток, по якому щось могло б перебратися від душника до ліжка» — і це лише маленька ланка довгої та логічної лінії міркування.
Объяснение:
Объяснение:
Антон Дельвиг
« Р у с с к а я п е с н я »
Соловей мой, соловей,
Голосистый соловей!
Ты куда, куда летишь,
Где всю ночку пропоешь?
Кто-то бедная, как я,
Ночь прослушает тебя,
Не смыкаючи очей,
Утопаючи в слезах?
Ты лети, мой соловей,
Хоть за тридевять земель,
Хоть за синие моря,
На чужие берега;
Побывай во всех странах,
В деревнях и в городах:
Не найти тебе нигде
Горемышнее меня.
У меня ли у младой
Дорог жемчуг на груди,
У меня ли у младой
Жар-колечко на руке,
У меня ли у младой
В сердце миленький дружок.
В день осенний на груди
Крупный жемчуг потускнел,
В зимню ночку на руке
Распаялося кольцо,
А как нынешней весной
Разлюбил меня милой.
1825 г.
Стихотворение Антона Антоновича Дельвига рассказывает о бедах, свалившихся на влюбленную девушку: жемчуг потускнел, кольцо распаялось. Но это были предвестники большого несчастья: ее разлюбил миленький дружок. Никто не может, да и некому - только соловушке, его сладкие любовные песни вызывают только слезы.
Главная мысль: ничто не радует, если изменил любимый человек.