М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
pepka1
pepka1
17.04.2021 00:31 •  Литература

С1. почему главу о помещице коробочке автор начинает с описания природы? («дождь, однако же, казалось, зарядил надолго. лежавшая на дороге пыль быстро замесилась в грязь…») 2. расскажите о коробочке. какую роль в раскрытии характера героини играет описание барского дома и его внутреннего убранства, двора и состояния хозяйства? 3. чтение диалога чичикова с коробочкой о купле-продаже мертвых душ. как выглядят герои? как содержание и форма речи мысли персонажей? 4. выделите основные черты характера героини.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
LegoLAS09
LegoLAS09
17.04.2021

восемнадцатый век в комедии фонвизина 

восемнадцатый век в комедии фонвизина - это век пороков общества, почти полное отсутствие образованности, мир простаковых и скотининых, то есть мир силы и власти крепостников.  особенность бытия состоит именно в отсутствии идеалов как таковых, здесь властвует грубость, низость, бездуховность, оскорбления.  может быть, по началу комедия и кажется сложной, а ее герои однообразными, но если внимательно вникнуть в текст комедии, начинаешь совершенно по-другому воспринимать происходящее.  мне нравится это бессмертное произведение, потому что оно действительно актуально в наши дни. оглянитесь, сколько вокруг нас таких митрофанушек с богатыми папеньками и маменьками, которые и сейчас не хотят ни  учиться, ни работать, живут на всём готовеньком и в ус не дуют.    митрофанушка  - главный герой, он и есть "недоросль", родителями. его отец -  простаков  во всем подчиняется своей жене и не имеет права голоса в семье, именно  от матери митрофанушки зависит все, что происходит в жизни этого семейства.  основная мысль и идея - осуждение дворянского воспитания, ведь недоросль - это молодой дворянин, который не получил документа об образовании, их не принимали на службу, и им не разрешалось вступать в брак. митрофанушка -  именно образец такого недоросля, который на вопрос "дверь - это прилагательное или существительное? " совершенно серьезно спрашивает: какая дверь? а далее он объясняет, что дверь, которую приложили, прилагательное, а дверь, которая в чулане стоит, пока еще существительное. ну не смешно ли?   а теперь посмотрите вокруг, разве исчезли они, митрофанушки, из нашего общества? нет, по-моему, их стало еще больше.автор в своей комедии показал государство в миниатюре. он нарисовал, и талантливо, все слои общества: мир крепостных мы воспринимаем через образы крепостных палашки и  няни еремевны, жизнь их безрадостна, однообразна и по большей мере несчастна; следующий слой общества - сам митрофанушка и его учителя; некоторую прослойку образуют правдин и милон; наконец, сословие помещиков простаковы-скотинины. поэтому мы можем с уверенностью сказать, что фонвизин соединил поместье крепостников - "скотный двор" - высший свет - императорский двор.  таков восемнадцатый век в бессмертной комедии фонвизина "недоросль". 

4,7(80 оценок)
Ответ:
marinkaa5
marinkaa5
17.04.2021
Новітні твориНелітературні твориПідручники on-lineПлан урокуТеорія літературиНародна творчістьКазки та легендиДавня літератураУкраїнський етносАудіокнигаВелика ПерерваКонтактиЗарубіжна літератураІнші предметиСочинения на русском

Тот самый из ФорсажаТитановый крест Торетто. Лучшая цена!kulonshop.com.uaФены и плойкиОдин из крупнейших каталогов сравнения цен!e-katalog.com.uaот 210 грнВнимание: акцияЖенская обувь за полцены!lamoda.uaот 260 грн
 
 Українська література підготовка до ЗНО
ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX — початку XX сторіччяМихайло Михайлович Коцюбинський (1864-1913 pp.)

«Тіні забутих предків»

Етнографічна основа повісті

Повертаючись з Капрі, улітку 1911 р. Коцюбинський вирішує здійснити давню мрію — побувати в Карпатах. Відвідини цього краю в 1910 р. не були такими багатими на враження. Для написання твору не вистачало матеріалу. Але природа справила на Коцюбинського велике враження, бо була для нього одухотвореною.

Для зображення найказковішого краю Коцюбинському необхідно було зазирнути в душу людини. Письменника цікавило, звідки в гуцулів фантастичні уявлення про світ.

Характерною особливістю традиційних уявлень і вірувань гуцулів, як і українців взагалі, є синкретичне поєднання християнських релігійних уявлень з язичницькими віруваннями, що існували задовго до поширених вищих релігій, зокрема християнства. Ці уявлення полягають у вірі в наявність душі, духа в кожній речі чи явищі навколишнього світу.

Наші предки вірили, що весь світ, небо, повітря й уся земля населені богами та що вся природа жива, сповнена всякого дива. Уявлення про Бога й чорта є ключовими для християнської релігії і своєрідно відображають моральні норми: добро і зло.

Образи української демонології — це фантастичні істоти, наділені людськими властивостями, які можуть впливати на живу та неживу природу. Найпоширенішими серед них є духи природи (польовик,-водяник, лісовик та ін.), духи оселі (домовик, похат-ник та ін.). Ці образи ілюструють прагнення людини пояснити й упорядкувати навколишній світ, розкрити єдність людини і природи.

Під впливом християнства поволі стиралася різниця між чортом, домовиком, водяником, лісовиком, скарбником, але в літературних пам'ятках усе це збереглося якнайкраще. І свідченням тому є глибоке проникнення М. Коцюбинського під час створення повісті «Тіні забутих предків» у психологію, світогляд гуцулів, їхні вірування і звичаї. Саме на багатому етнографічному матеріалі повість набула загальнолюдського, філософського звучання.

Початок твору своєю простотою і оповідним характером нагадує казку, адже з перших рядків повісті з'являється фантастичний елемент (Іванова мати вважала, що під час пологів їй підмінили дитину на бісеня).

Своєрідний дуалізм — визнання двох творчих начал: добра і зла — наклав відбиток на всі уявлення героїв повісті про світ. Коцюбинський вбачав джерела міфологічних уявлень гуцулів не тільки в традиціях, айв особливостях гірської природи. Природні явища стають джерелом народження фантастичних образів.

Так, малому Іванкові привидівся щезник в оточенні цапів, але привид зник, як тільки хлопчик перестав боятися. Отже, для малих Марічки та Іванка світ здавався казкою.

Злиття язичницького і християнського світогляду найвиразніше простежується в накладанні християнських свят на обрядово-ритуальну структуру дохристиянського народного календаря. Іван бачить божественне і в християнському Богові, і в природі. Навіть злий дух чорт постає в творі багатоликим — це й арідник, і щезник, і багато чого іншого. І всіх треба задобрити, щоб не зазнати горя в житті. Так, у повісті змальовано обряд зустрічі Різдва, обряд святкування Святвечора, коли Іван звертається до різних ворожих сил, яких він остерігався все життя, скликав до себе на тайну вечерю всіх чорнокнижників, мольфарів, лісових звірів. Тут суто християнське свято Різдва Христова має у своєму складі ще й елементи, традиційні для язичницьких обрядів. Може, саме в тому виявляється сутність назви «Тіні забутих предків».
4,6(73 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ