Художні засоби «Ой не ходи, Грицю»
Епітети: «дівчина-чарівниченька», «темная хата», «чорні брови», «сирій землі», «дубовая хата», «дівчина чорнобровая».
Метафора: «прийшла п’ятниця», «нехай достанеться Гриць сирій землі».
Риторичний оклик: «Що через тебе мене мати била!»
Риторичне запитання: «Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?»
Гіпербола: «…тая дівчина усі чари знає»
Звертання: «не ходи, Грицю, …», «…ти, доню,….», «Ой мамо, мамо,…», «Нащо ж .., мамо, …»
Пестливі слова: «зіллячко».
Рефрен (повтор) : «Оце ж тобі, Грицю,…».
Тема: відтворення трагічної долі Гриця. Історія про жорстоку помсту дівчини за зраджене кохання
Мета: ознайомити учнів зі змістом пісень Марусі Чурай
Объяснение:
Роб народився у 1160 році .Його батько був головним лісничим. У дитинстві він захоплювався стрільбою з лука.Його мати була проти цього ,адже виросла у благодатній родині.Хлопчик дружив з Біллі сином батькового брата та з Маріан єдиною донькою графа Хантінгтона.За підступним наклепом ворогів лісничого Фітзу було знято з посади. Не витримавши цього батьки Роба померли. Коли Роб йшов на змагання ,то він зустрів лісничого й лісничий йому сказав, якщо він влучить у ціль заробить 20 монет , якщо ні , то прочухана. Роб сказав, що якщо він не попаде в ціль то краще хай йому відрубають голову.Роб влучив в оленя . Лісничий його прогнав і впустив йому стрілу у спину, але не попав. Роб розвернувся націлив на лісничного і влучив.І утік. Підтримувала його у змаганні Маріан. Його давня подруга. Ім я йому дали розбійники.
сдержать слез. А как же было тяжело ему самому! Ведь он вырастил Муму из маленького щенка. Это единственное существо, которое любило Герасима, да и он успел привязаться к собачонке. Но Герасим был крепостным и вынужден выполнять все приказы и капризы свой госпожи.
Я задаю себе вопрос: “Почему же Герасим не ушел в деревню с Муму? ”. Он не посмел ослушаться барыни, но и не захотел жить в доме, где распоряжаются жестокие и бесчеловечные люди. А барыня опять нашла виноватых, чтобы выгородить себя.
Крепостное право унижало не только крестьян, но и губило и самих помещиков, приучало их к безнаказанности.
В рассказе Тургенева “Муму” мы видим барыню, которая думала только о себе, своем покое, а другие люди должны были ей угождать, выполняя любую ее прихоть. Против такого порядка вещей выступает писатель. Он был честным человеком и не мог мириться с крепостным правом.
Тургенев И. С.