Тут описывается конфликт между родителями и детьми из-за разности в возрасте и взглядов. В то в ремя главными были мужчины, поэтому роман и называется "Отцы и дети". Тургенев создал своего героя бунтарём, нигилистом, но сам-то он был "отцом" Кирсановым, " противником любой революции, против слов Базарова "сначала место расчистим (т. е. революция и кровь) , а потом новую жизнь построим". И когда Тургенев это осознал, что Базаров на грани, а впускать его по сюжету в революцию не хотел, он находит такую концовку--"убивает" или вернее, умервщляет своего героя. И так он поступает почти со всеми своими героями в романах "Рудин", "Новь", "Накануне".
Увсех народов есть свои традиции и обычаи.например праздник как новый год,есть он почти у всех народов,а отмечают его по разному.а как отмечают,это уже называется обрядом. я интересуюсь различными . как их проводят,одевают костюмы,поют песни и частушки и играют в игры. больше всего мне нравится праздник масленицы.масленицу празднуют в честь окончания зимы и наступления весны.масленица длится неделю.главные символы этого обряда-блины и чучело зимы.в конце праздника мы угощались блинами и сжигали чучело.у меня были впечатления,будто я побывала в сказке. я считаю что знакомство с расширяет наш кругозор и делает нас ближе к родине.
Ведійська міфологія, сукупність міфологічних уявлень ведійських аріїв (вторглися в 2-м тис. до н. е.. в північно-західну індію і поступово розселилися в східному і південному напрямках); зазвичай під в. м. розуміють міфологічні уявлення аріїв періоду створення вед, а іноді і періоду створення брахман, прозових коментарів до ведів, і упанішад, таємних навчань філософсько-релігійного характеру, генетично пов'язаних з , але відображають, по суті справи, вже іншу культурну традицію. хронологічно в. м. відноситься до епохи між сер. 2-го і сер. 1-го тис. до н. коли первіснообщинному пристрій водійського суспільства перебувало вже на стадії розкладання і поступово формувався уклад, який був характерний для військової
Тургенев создал своего героя бунтарём, нигилистом, но сам-то он был "отцом" Кирсановым, " противником любой революции, против слов Базарова "сначала место расчистим (т. е. революция и кровь) , а потом новую жизнь построим".
И когда Тургенев это осознал, что Базаров на грани, а впускать его по сюжету в революцию не хотел, он находит такую концовку--"убивает" или вернее, умервщляет своего героя.
И так он поступает почти со всеми своими героями в романах "Рудин", "Новь", "Накануне".