Либо "умрёт в одиночестве", либо "лишится тех, кто ему дорог".
Сегодняшняя концепция застройки г. Омска – развернутое масштабное строительство. Для этого и разработан Генеральный план г. Омска департаментом архитектуры и градостроительства, особенностью которого является максимальная плотность застройки при ее минимальной площади. На этом экономится на коммуникациях. Ни о каких удобствах жителей и речи не ведется.
Но если концепция будет в полной мере реализована, то о нормальной полноценной, экологически безопасной жизни в г. Омске можно будет забыть. Первым под удар будет поставлено самое дорогое, что есть у каждого из нас – здоровье. Можно будет забыть, а мы и уже забыли давно, о зонах отдыха. Теперь перед нами голые, закованные в металл и бетон бульвары, которые заинтересованные архитекторы назвали "зонами отдыха", а настоящие зеленые парки, аллеи, где можно было укрыться летом от палящего солнца с маленькими озерками, ручейками, бегущими в тени зеленых кустарников, газоны, на которых могли бы отдыхать дети, старики, взрослые уничтожены.
На данный момент необходима дополнительная экспертиза Генерального плана, текущих строек и уже построенных жилых домов, зданий и сооружений.
В Генеральном плане в п.4.2.7. «Основные направления сохранения и развития территорий природных и природно-антропогенных комплексов, образующих экологический каркас города Омска» говорится о сохранение целостности существующих зеленых насаждений и природных комплексов, особо охраняемых природных территорий. На самом же деле продолжается ликвидация зон отдыха, несанкционированная застройка зданий на местах зон отдыха, парковых зон, детских площадок и все это как бы законно. И все эти зоны на глазах превращаются в парковки и автостоянки для машин.
К примеру, можно привести строительство жилого комплекса по ул. Волочаевская, д 15, кор. 12 "Солнечный остров". Он действительно солнечный, на фоне интересов жителей этого микрорайона. Построенные жилые дома с административными помещениями заняли территорию спортивной площадки школы № 77 и лишили всех жителей этого района пешеходной дороги, при этом, не обделив жителей вновь построенных домов и площадкой для детей, зоной отдыха и автостоянкой для личного автотранспорта.
Или строящееся административное здание по Проспекту Мира, между 40 и 44 домами, которое перекрыло доступ освещения к 4-м домам. Для его строительства ликвидирована существующая зона отдыха близ лежащих домов.
Ликвидирована зеленая аллея для площадки под строительство на пересечении улиц Пр. Мира и Химиков.
Жители г. Омска не раз выходили на пикеты и собирали подписи под обращением к мэру Омска с требованием прекратить незаконное выделение участков под т.н. "уплотнительное" строительство, а также массовую вырубку лесных и парковых зон в г. Омске. Одним из основных было также требование отправить в отставку главного архитектора Анатолия Тиля, попустительствующего превращению г. Омска из "города-сада" в "город-пень".
Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей своїми дарами. Не поскупилася вона на них, коли наділяла мистецькими здібностями сина сільського дяка з-під Чернігова Павла Тичину. Співочий талант поєднався з винятковими музичними здібностями, а його захоплення живописом поступилося лише перед поетичним даром. Так на літературному небосхилі України спалахнула зірка, що за силою і красою свого сяяння стала гордістю української літератури.
У її історії постать співця “Сонячних кларнетів” не має собі рівних за глибиною осягнення світової гармонії й дисонансів, за емоційністю, символікою та оригінальністю віршування. Коли я читав поезії “Сонячних кларнетів”, то відчував, що зі мною розмовляє добрий, щирий і розумний друг. Він схвильовано відкривав мені свої чисті, потаємні почуття, розповідав про найдорожче, захоплював своїм викриттям суті природи, навчав її розуміти і любити. Він наче запросив мене у світ, де панує гармонія і краса. І я, зачарований рядками його віршів, пішов за ним у світ гармонії природи і людини, інтелекту й духовності, почуття й обов’язку, національного і загальнолюдського, землі і космосу: Блакить мою душу обвіяла.Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень! – я Богу сказав! Поступово і я перейнявся радістю, яку щедро дарує всім мій новий друг – ліричний герой “Сонячних кларнетів”.Він прагне логічно пояснити, розкрити таємницю щастя своїм читачам. Він сам творить гармонію і кличе у свій дивний світ: будьте молоді й щасливі! Радійте! Життя того варте! Зачарований ігач і замислений мрійник, герой першої збірки Павла Тичини намагається передати свій піднесений стан влучним мис-тецьким засобом: він переконливо малює живі, радісні, інтонаційно багаті картини.Тільки людина, закохана у світ в усіх його проявах, спроможна створити таку красу: Йду в простори я, чумний, тривожний. В моїм серці і бурі, і грози, Й рокотання – ридання бандур. І тут я відчув, що в душі героя поєднався оптимізм з якимось очікуванням. Очікуванням чого? І друг відповідає мені тривожними рядками:Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде… Перламутровий… Мабуть, саме ця відповідь допомагла мені зрозуміти, що, хоч найголовнішою ознакою світлої поезії “Сонячних кларнетів” є тонке навколишнього світу і милування його гармонією, однак це книга передчуття сподіваного щастя, яке так і не справдилося.
Я бачу ліричного героя в скорботі: він приймав революцію, що несла надії Україні, але його вразлива душа не могла змиритися з її жахами. Він сумно зазначає: “Не буть ніколи раю, у цім кривавім краю”, але тільки безмежною любов’ю сповнені його почуття: І цій країні вмерти? – Де він родився вдруге, – Яку любив до смерті? Мій друг, герой “Сонячних кларнетів”, пробудив у моєму серці незнані раніш хвилюючі і прекрасні почуття до навколишнього буття. І я так вдячний йому за це!
человек не умеющий верить и ждать,вряд ли добьётся чего-нибудь хорошего.