Объяснение:
Начало двадцатого века. Как много этот период истории принес для русского народа. Это и масштабный технический прорыв: впервые начинают использоваться телефоны, электрические лампочки, автомобили. Это - кровопролитные войны и революции.
Это – светлая, непоколебимая вера в лучшее, что людям с достоинством и честью пройти через все испытания. Если охарактеризовать данный период одним словом, то максимально подходящим будет слово «Прорыв». Общество смогло распрощаться со своим и открылось новаторствам, впитывало новые идеи. Литература подобно зеркалу отображала все изменения, которые происходили в жизни нации.
Відповідь:
— Здорові були, діточки. Ви, певно, зголодніли з далекої дороги? Ану, швидше мийте руки й сідайте до столу!
Я здивовано глянув на батьків, та вони тільки усміхнулися й пішли виконувати бабусин наказ. А я кинувся за бабусею й запитав про те, що мене мучило всі останні дні:
— Бабусю, а що то за дивовижний засіб від переляку? І чому синьоморд казав, що на мене не подіяв вірус страху?
— Та все дуже просто, — озвалася бабуся. — Я винайшла універсальні ліки від переляку — вони блокують вірус страху. Це спеціальний сорт квітів, пилок яких знищує отруту, яку принесли з собою синьоморди. А крім того, цей пилок робить синьомордів безпорадними. Ти ж знаєш, все у світі пов'язано між собою. Синьоморд, що втратив свою лють і жорстокість, перетворюється на звичайну банькату ропуху. Тільки чужо-планетну...
Бабуся розповідала про свій чудовий винахід так буденно, що я навіть образився. Щиро кажучи, мені було прикро, що бабуся навіть не похвалила мене. Хіба це не я щойно наказав синьомордам забиратися з нашої планети? Хіба не я мандрував на часольоті й ледве втік від навіснілого ватажка блакитних жаб? Та бабуся Соля лише лагідно поглянула мені в очі й додала:
— Це був дев'ятий і, як бачиш, найуспішніший засіб від переляку. А клала я ті ліки... в пиріжки. Ти ж, Климчику, їх любиш найдужче. Тепер зрозумів? А зараз ходи за мною, до накрити на стіл.
Пояснення:
Его детство проходило рядом с Волгой , среди живописной природы. Вся жизнь на Волге запала в душу Некрасова.
Лучшие его воспоминания связаны с его матерью. Она была образованной и доброй женщиной. Он написал о своей матери стихотворение которое называется "Мать".
В 1832 году, когда Некрасову было 11 лет он поступил в гимназию , там он познакомился со стихами Пушкина и Лермонтова.
Летом 1838 года будущий поэт переехал в Петербург и поступил в Университет. В Петербург он привёз свои первые литературные опыты . В 1840 году он выступил в печати , выпустил сборник стихов который назывался "Мечты и звуки".
Потом он сблизился с разными писателями, издавал журналы, писал стихи. Он вошёл в душу народу как заступник народа или певец народа , т.к. писал стихи о родине , жизни крестьян